Гороховий трипс

Гороховий трипс — це дрібна комаха ряду бахромчастокрилих (Thysanoptera), яка завдає суттєвої шкоди посівам зернобобових культур.

Доросла особина має витягнуте тіло темного, майже чорного забарвлення, довжиною близько 1,5–2 міліметрів. Крила оснащені характерною бахромою, що дозволяє комасі здійснювати перельоти.

Личинки шкідника мають жовтувато-біле забарвлення, вони доволі рухливі та живляться соком рослин на різних стадіях свого розвитку.

Зимує цей шкідник у стадії імаго в ґрунті на глибині до 15 сантиметрів. Весною, коли температура ґрунту підіймається, вони виходять на поверхню.

Виявлення шкідника на ранніх етапах є критичним для збереження врожаю, оскільки швидкість розмноження трипса досить висока за сприятливих погодних умов.

Шкідник спеціалізується на бобових культурах, зокрема на горосі, чині, виці. Пошкодження проявляється у зниженні кількості зав'язі та якості врожаю.

Комахи висмоктують сік із листя, квіток та молодих бобів. Це призводить до порушення обмінних процесів у тканинах рослини та їх деформації.

Найбільшої шкоди завдається генеративним органам, що викликає опадання квіток. Як наслідок, значна частина бобів не формується або виглядає недорозвиненою.

Пошкоджені боби стають покрученими, їхня поверхня втрачає гладкість. Насіння всередині боба часто виходить щуплим, що знижує загальну вагу врожаю.

Крім прямої шкоди, трипс послаблює загальний імунітет рослин, відкриваючи шлях для розвитку вторинних хвороб та грибкових інфекцій.

Активність шкідника починається у фазі бутонізації гороху, коли імаго перелітають на посіви. Це час першої хвилі заселення поля.

Протягом періоду цвітіння чисельність личинок стрімко зростає. Вони активно живляться, концентруючись у пазухах листя та в самих суцвіттях.

Життєвий цикл одного покоління становить близько місяця. За сезон може розвиватися одне повне покоління, залежно від температурного режиму в регіоні.

Спекотна та посушлива погода є ідеальним середовищем для стрімкого розмноження та поширення горохового трипса на великих площах.

З початком фази достигання гороху шкідник завершує свій цикл розвитку та мігрує в ґрунт для проходження стадії лялечки та подальшої зимівлі.

Першим візуальним знаком є сріблясті плями та штрихи на листках гороху, що з'являються після живлення комах. Листя поступово втрачає свій колір.

Пошкоджені квітки виглядають жовтими та сухими, часто передчасно осипаються. Це безпосередньо впливає на показники продуктивності поля.

Боб втрачає свій нормальний вигляд, стає деформованим та зморшкуватим. Часто на його поверхні помітні дрібні темні крапки від продуктів життєдіяльності комах.

Рослина в цілому виглядає слабкою, її розвиток гальмується. Посіви можуть мати нерівномірний вигляд, особливо в осередках масового скупчення шкідника.

Ефективним способом діагностики є огляд суцвіть, де при струшуванні можна легко помітити скупчення дорослих особин або личинок трипса.

Дотримання сівозміни є базовим заходом. Повернення гороху на поле не раніше ніж через 3–4 роки суттєво знижує ризик масового розмноження трипса.

Зяблева оранка після збору врожаю дозволяє перевернути пласт ґрунту, що призводить до загибелі шкідників, які готуються до зимівлі.

Просторова ізоляція від полів минулого року допомагає уникнути міграції популяцій. Використання якісного посівного матеріалу також сприяє швидкому старту та розвитку культури.

У разі перевищення порогу економічної шкідливості необхідно проводити обробку інсектицидами. Вибір препаратів базується на моніторингу ситуації на полі.

• Фосфорорганічні інсектициди
• Піретроїди
• Неонікотиноїди системної дії

При обробках слід суворо дотримуватися вимог щодо охорони навколишнього середовища, особливо під час цвітіння, для захисту комах-запилювачів.