Гороховий трипс

Гороховий трипс (лат. Kakothrips pisivorus) — це дрібна комаха з ряду Трипси (Thysanoptera), яка завдає значної шкоди посівам зернобобових культур, особливо гороху.

Доросла особина має струнке тіло завдовжки близько 1,5–2 мм, забарвлення зазвичай темно-буре або чорне, крила з бахромою, що властиво для всіх представників ряду.

Личинки, що живляться на рослинах, мають яскраво-жовте або помаранчеве забарвлення, завдяки чому їх відносно легко ідентифікувати при огляді квіток та молодих бобів.

Зимують шкідники у ґрунті на глибині до 20 см у вигляді личинок, які залягають у спеціальних земляних колисочках, очікуючи сприятливих весняних температур.

Весняне перетворення на дорослих комах відбувається поступово, і масовий виліт збігається з фазою бутонізації та цвітіння гороху, що робить цей період найнебезпечнішим.

Найбільше від діяльності цього шкідника страждає посівний горох, оскільки цикл життя комахи тісно синхронізований із фенологічними фазами розвитку цієї культури.

Крім гороху, трипс може шкодити й іншим представникам родини бобових, зокрема чині, сочевиці та виці, особливо в умовах інтенсивного землеробства.

Шкідливість проявляється у висмоктуванні клітинного соку з усіх надземних органів рослини — від листя до молодих зав'язей бобів.

Пошкодження квіток призводить до їхнього опадання, внаслідок чого боби просто не формуються, що прямо впливає на кількість майбутнього врожаю.

Якщо зараження відбувається на пізніших етапах, боби деформуються, стають плямистими, а насіння всередині набуває щуплого та некондиційного вигляду.

Першим візуальним сигналом зараження є поблідніння квіток та їхнє передчасне в’янення, що часто сприймається як наслідок несприятливих погодних умов.

На листках з'являються характерні сріблясті плями та смуги — результат висмоктування вмісту клітин, після чого епідерміс стає тонким і наче «вигорілим».

Деформовані, викривлені стручки гороху з темними крапками в місцях живлення личинок є надійним діагностичним ознакою високого ступеня ураження посівів.

При ретельному огляді верхівок рослин та суцвіть можна побачити скупчення личинок, які через свою рухливість часто видають свою присутність під час дотику до рослини.

Ознакою масового розмноження є загальне пригнічення росту рослин, зниження їхньої енергії розвитку та нерівномірне дозрівання всього посівного матеріалу на полі.

Ефективна боротьба базується на дотриманні правильної сівозміни, що передбачає повернення бобових на те саме поле не раніше ніж через 4 роки.

Важливим агротехнічним заходом є просторова ізоляція нових посівів гороху від торішніх полів, щоб обмежити шляхи розселення дорослих комах навесні.

Післязбиральна глибока оранка ґрунту дозволяє знищити значну частину популяції личинок, що підготувалися до зимівлі, порушуючи цілісність їхніх колисочок.

Хімічний метод захисту передбачає обробку посівів інсектицидами в період появи перших бутонів, що дозволяє попередити масове відкладання яєць самками трипса.

Застосування препаратів слід проводити з урахуванням екологічних вимог, використовуючи засоби, що мають меншу токсичність для бджіл та інших корисних комах-запилювачів.