Пшеничний трипс

Пшеничний трипс (Haplothrips tritici) є представником ряду Бахромчастокрилі. Це дрібна комаха довжиною до 2 мм, яка має вузьке видовжене тіло темного кольору.

Личинки цього шкідника легко впізнати за яскраво-червоним забарвленням. Вони проходять декілька стадій розвитку та здатні до тривалої діапаузи в ґрунті.

Імаго та личинки трипса мають колючо-сисний ротовий апарат, що дозволяє їм легко висмоктувати клітинний сік із рослинних тканин у період їх активного росту.

Зимують шкідники у стадії личинки в ґрунті на глибині близько 15-20 сантиметрів, а також можуть залишатися в рослинних рештках та стерні злакових культур.

Для ідентифікації шкідника на полі використовують візуальний огляд колосся в ранкові або вечірні години, коли комахи найбільш активні та виходять на поверхню.

Шкідник спеціалізується на пошкодженні зернових колосових культур, зокрема пшениці озимої та ярої. Саме на цих культурах він знаходить найбільш сприятливі умови для розмноження.

Хоча повідомлення про пошкодження таких культур, як ріпак, капуста, яблуня або картопля, іноді з’являються в літературі, це не є типовими господарями для даного виду комах.

Основна шкода завдається в період колосіння та наливу зерна. Личинки висмоктують поживні речовини з лусочок колосків та ще не затверділого зерна.

Внаслідок висмоктування соків відбувається деформація зернівки, знижується її маса та погіршуються хлібопекарські властивості борошна, що є критичним для економіки господарства.

Рівень втрат врожаю залежить від чисельності популяції. При високому ступені ураження спостерігається значне зниження якості врожаю та його валового збору.

Масовий вихід личинок з ґрунту спостерігається навесні, коли ґрунт прогрівається до температури понад 10°C. Процес перетворення на лялечку залежить від вологості та температури.

Поява дорослих комах у посівах пшениці збігається з фазою виходу в трубку, проте пік шкідливості припадає на період колосіння, коли комахи заселяють колосся.

Відкладання яєць відбувається під квіткові лусочки пшениці. Ембріональний розвиток є досить швидким і триває близько одного-двох тижнів за сприятливої погоди.

Після завершення живлення в період воскової стиглості зерна личинки мігрують у ґрунт або залишаються в стерні для підготовки до зимового періоду спокою.

Життєвий цикл пшеничного трипса зазвичай представлений одним поколінням на рік, що вимагає чіткого планування обробок інсектицидами саме у фазу цвітіння.

Однією з ключових ознак є поява так званої білоколосиці. Пошкоджені колоски втрачають забарвлення і стають світлими, що виділяється на фоні здорових рослин.

Наявність комах всередині колоска приводить до порушення запилення. Часто верхівка колоса стає порожньою, що призводить до суттєвого недобору врожаю.

При огляді можна виявити дорослих трипсів, які зазвичай ховаються всередині квіткових лусочок. Вони швидкі, тому для виявлення краще використовувати метод струшування на аркуш.

Уражене зерно має ознаки щуплості та зморшкуватості, воно стає легшим, що позначається на натурі зерна при його збиранні та подальшому зберіганні.

Скупчення червоних личинок всередині колосся є прямим підтвердженням того, що посіви потребують термінового захисту для запобігання подальшим втратам.

Агротехнічні заходи, такі як дотримання сівозмін та глибока зяблева оранка, є базовими для зниження чисельності популяції шкідника на наступний рік.

Важливим є просторова ізоляція полів з озимою пшеницею від полів з ярими колосовими, оскільки це обмежує міграцію дорослих особин між посівами.

Хімічний контроль застосовується на основі моніторингу. Економічний поріг шкодочинності становить 10-15 личинок на один колос у період наливу зерна.

Для обробки посівів використовують інсектициди системної та контактної дії, які забезпечують ефективне проникнення препарату всередину колоса.

Ефективність обробки значно залежить від дотримання термінів. Пізнє застосування препаратів, коли личинки вже глибоко сховані в колосках, є малорезультативним.