Гаплотрипс Котте

Гаплотрипс Котте (Haplothrips cottei) належить до ряду бахромчатокрилих (Thysanoptera), родини Phlaeothripidae. Це дрібна комаха, що має витягнуту форму тіла темного або чорного кольору.

Головною ознакою виду є наявність трубчастого виросту на кінці черевця, що властиво для представників родини Phlaeothripidae. Дорослі особини сягають довжини близько 1,5–2 мм.

Личинки цього виду проходять кілька етапів розвитку, поступово змінюючи забарвлення від світло-жовтого до яскраво-червоного або оранжевого відтінку залежно від віку.

Цей вид спеціалізується на живленні злаковими рослинами, що визначає його територіальну приуроченість до посівів зернових колосових культур.

Для ідентифікації шкідника на полі використовують метод розбору колосся або метод обстукування рослин над білим папером, оскільки комахи ведуть досить прихований спосіб життя.

Гаплотрипс Котте завдає шкоди переважно пшениці, ячменю та іншим злакам. Шкідник зосереджується всередині колоса, де живиться клітинним соком рослин.

Найбільшу небезпеку становлять дорослі особини та личинки, які висмоктують вміст зав'язі та молодих зернівок, що знаходяться у стадії молочної стиглості.

Пошкоджене зерно втрачає масу, стає щуплим і втрачає хлібопекарські якості. У разі масового розмноження втрати врожаю можуть бути суттєвими для аграрного господарства.

Пошкодження тканин колоса часто стає вхідними воротами для патогенних грибів, що додатково погіршує фітосанітарний стан посівів та якість врожаю.

Шкодочинність особливо виражена в роки з високими температурами та тривалою посухою, коли рослини втрачають тургор і швидше виснажуються під впливом шкідника.

Навесні імаго гаплотрипса Котте виходять з місць зимівлі та перелітають на посіви злакових культур у фазу виходу в трубку та колосіння.

Активний період розмноження триває протягом усього літа, причому пік чисельності часто припадає на фазу цвітіння та наливу зерна, що є критичним для врожайності.

Тривалість одного покоління складає близько трьох-чотирьох тижнів. За сприятливих погодних умов за сезон може розвиватися кілька генерацій цього шкідника.

Восени, після збирання врожаю, шкідники мігрують у місця зимівлі. Вони перезимовують у залишках стерні, під опалим листям або у корі дерев на краях полів.

Розвиток популяції навесні тісно пов'язаний з температурним режимом ґрунту та розвитком дикорослих злаків, які слугують початковим кормом для комах.

Основним зовнішнім проявом присутності шкідника є наявність дрібних чорних екскрементів на колосках, які залишають трипси після активного живлення.

Рослини, уражені великою кількістю гаплотрипсів, можуть демонструвати ознаки передчасного побіління або пожовтіння частин колоса.

При огляді зернівок під збільшувальним склом можна побачити механічні пошкодження шкірки зерна, які мають вигляд деформованих ділянок або плям.

Зниження маси тисячі зерен є головним опосередкованим показником значного заселення посівів шкідником, що веде до економічних втрат.

Присутність значної кількості комах у колосових лусочках легко виявляється шляхом розкриття колоса та ретельного огляду його внутрішніх частин.

Ефективна боротьба базується на дотриманні агротехнічних норм, зокрема на використанні ранніх термінів сівби для мінімізації збігу фаз розвитку рослин із піком активності шкідника.

Якісна оранка ґрунту після збирання врожаю є критично важливою, оскільки вона заорює стерню та знищує місця потенційної зимівлі шкідника.

Постійний моніторинг полів та знищення злакових бур'янів навколо посівів допомагає зменшити чисельність гаплотрипса Котте у наступних генераціях.

Хімічний захист передбачає застосування інсектицидів широкого спектра дії, якщо щільність популяції шкідника перевищує економічний поріг шкодочинності.

Рекомендується чергувати препарати з різними діючими речовинами для запобігання виникненню резистентності у популяції трипсів до інсектицидних засобів.