Конусноголовий коник

Конусноголовий коник (лат. Ruspolia nitidula) — представник родини Tettigoniidae. Ця комаха має видовжене тіло, характерною ознакою якого є конусоподібний виріст на голові.

Доросла особина досягає розмірів близько 30 мм. Колір тіла варіюється від трав'янисто-зеленого до коричневого, що робить його майже непомітним у густій траві.

Коник має розвинені крила, завдяки яким здатний до активного переміщення між агроценозами, що сприяє швидкому розповсюдженню шкідника.

Біологічний цикл розвитку включає стадії яйця, личинки та імаго. Личинки схожі на дорослих особин, проте вони менші за розміром і не мають крил.

Органи чуття коника розвинені дуже добре, а потужні щелепи дозволяють йому легко перегризати навіть тверді стебла злакових культур.

Цей шкідник є поліфагом, проте значної шкоди він завдає саме зерновим культурам, зокрема рису, пшениці, просу та кукурудзі.

Дорослі комахи пошкоджують колосся в період наливу зерна, виїдаючи його вміст, що призводить до суттєвих втрат урожаю та зниження якості продукції.

Окрім насіння, коники можуть обгризати листя та стебла рослин, що послаблює загальний стан культури та знижує її стійкість до хвороб.

Масові скупчення комах здатні знищити цілі ділянки посівів, особливо якщо вони межують з необроблюваними луками або закинутими землями.

Шкодочинність коника посилюється його здатністю швидко мігрувати та вибирати найбільш поживні ділянки з високим вмістом вологи в стеблах.

Період активності комах припадає на літньо-осінній період. Дорослі особини стають особливо активними в другій половині літа, коли починається дозрівання злаків.

Зимують яйця, які самки відкладають восени всередину тканин рослин або у верхній шар ґрунту, що захищає їх від несприятливих погодних умов.

Личинки з'являються навесні, коли температура ґрунту стає достатньо високою, і починають активно живитися молодою зеленою масою.

Пік розмноження та шкодочинності спостерігається у серпні та вересні, що збігається з найвідповідальнішими фазами росту багатьох сільськогосподарських культур.

Протягом року розвивається одна генерація, що робить популяцію залежною від успішності виживання яєць у зимовий період.

Основною ознакою зараження є наявність поїдених країв листків, які виглядають «обгризеними», при цьому жилки залишаються недоторканими.

На колоссях помітно пошкоджені зерна — вони частково або повністю виїдені, що створює ефект порожніх ділянок у колосі.

Вечірнє та нічне стрекотіння коників є сигналом про їхню велику концентрацію на полі, що дозволяє агрономам оцінити рівень загрози.

Виявлення самих комах під час огляду посівів, особливо поблизу країв поля, є прямим доказом присутності шкідника на ділянці.

Екскременти комах на листковій поверхні також можуть бути свідченням активної життєдіяльності популяції в конкретному секторі поля.

Контроль шкідника потребує комплексного підходу: від обкошування узбіч полів до застосування агротехнічних заходів обробітку ґрунту.

Зяблева оранка восени є одним із найефективніших способів знищення місць зимівлі яєць, що значно скорочує чисельність шкідника навесні.

Застосування інсектицидів має бути виваженим та спрямованим проти личинок молодшого віку, коли вони ще не мають високої рухливості.

Слід дотримуватися просторової ізоляції між посівами зернових та територіями, де природно розмножуються коники (луки, пасовища).

• Систематичне обстеження посівів у вечірній час.
• Використання біологічних інсектицидів на основі ентомопатогенних грибів.
• Своєчасне збирання врожаю для зменшення періоду контакту комах із посівами.