Мураха-жнець

Мураха-жнець (лат. Messor structor) належить до ряду Перетинчастокрилі, родини Мурахи (Formicidae). Це соціальна комаха з вираженим поліморфізмом робочих особин.

Доросла особина має масивну голову та потужні щелепи, які дозволяють легко розгризати тверде насіння зернових культур. Колір тіла переважно чорний або темно-коричневий.

Цей вид не має жала, проте завдяки сильному щелепному апарату може боляче кусатися при обороні своєї території.

Вони будують складні гнізда глибоко в ґрунті, що дозволяє їм виживати навіть у посушливих умовах, де інші види не можуть існувати.

Чисельність однієї колонії може досягати тисяч особин, які діють злагоджено, формуючи чіткі кормові маршрути.

Основна шкода полягає у масовому збиранні та знищенні насіння зернових, бобових та інших сільськогосподарських культур безпосередньо після посіву.

Під час росту рослин мурахи можуть пошкоджувати кореневу систему, що призводить до в'янення та загибелі молодих сходів на полях.

Мурахи-жнеці розносять тлю по культурних рослинах, забезпечуючи їй захист від природних ворогів, що провокує розвиток вторинних інфекцій.

Через постійну активність навколо кореневої системи ґрунт втрачає вологу, що негативно позначається на врожайності в посушливі періоди.

У місцях скупчення колоній спостерігається значне зниження густоти посівів, що змушує аграріїв витрачати кошти на пересівання ділянок.

Період активності розпочинається з прогріванням ґрунту ранньою весною і триває до моменту настання перших заморозків восени.

Найбільш критичними є тижні після посіву зернових, коли насіння доступне на поверхні або на малій глибині, що приваблює комах.

Літньої пори мурахи найактивніші у ранкові та вечірні години, уникаючи полуденної спеки, яка може бути згубною для окремих особин.

Восени мурахи інтенсивно заготовляють запаси, тому їх присутність на полях і городах стає особливо помітною під час збору врожаю.

Зимують ці комахи в глибоких підземних камерах, де вони перебувають у стані спокою, чекаючи на сприятливі кліматичні умови.

Одним із найпомітніших симптомів є наявність куп зерен та оболонок насіння біля входів у мурашник, що виглядають як акуратні насипи.

Протоптані «дороги» на ґрунті, що ведуть від місця дислокації мурашника до місць сівби або зберігання зерна, є прямим доказом присутності виду.

Пожовтіння та швидке в'янення сходів, спричинене пошкодженням кореневої системи внаслідок риття підземних ходів комахами.

Виявлення великої кількості порожніх насіннєвих оболонок на поверхні грядок, залишених мурахами після очищення зерна.

Зниження схожості насіння, яке зазвичай рівномірно розподілене по площі, але при наявності мурах виглядає як «проплешини» або ділянки з рідкими сходами.

Використання сучасних інсектицидних приманок, які робочі особини приносять у гніздо, що призводить до загибелі всієї колонії, включаючи матку.

Систематична глибока оранка та культивація ґрунту, що руйнує структуру гнізд і обмежує пересування комах у підземному просторі.

Застосування рослинних репелентів, таких як розчини полину, часнику або гірчиці, для відлякування мурах від посівів овочевих культур.

Контроль чисельності тлі на ділянці є обов'язковою умовою, оскільки вона є основним джерелом харчування мурах у літній період.

• Використання гранульованих препаратів на основі хлорпірифосу.
• Заливання мурашників розчином оцту або гарячої води (на малих ділянках).
• Бар'єрні стрічки з інсектицидним покриттям.
• Видалення бур'янів, що можуть слугувати притулком для шкідників.