Мураха-деревоточець Ліометопум

Мурахи роду Liometopum належать до родини Formicidae, підродини Dolichoderinae. Це досить великі комахи, розмір робочих особин становить від 4 до 7 міліметрів.

Тіло зазвичай забарвлене в темно-бурі або чорні тони, часто з металевим відблиском. У комах добре розвинені органи чуття та характерний запах, який вони виділяють при загрозі.

Вони є соціальними комахами, що живуть великими сім'ями. Гнізда будують усередині деревини, переважно в стовбурах старих або ослаблених дерев листяних порід.

Розвиток комах відбувається поетапно: яйце, личинка, лялечка та доросла особина (імаго). Лялечки мурах цього роду зазвичай укладені в щільні шовковисті кокони.

Цей вид характеризується високою пластичністю у виборі місць для гніздування, однак він критично залежить від наявності гниючої деревини або порожнин у стовбурах.

Основним об'єктом нападу є листяні дерева: дуби, тополі, липи, яблуні та інші садові культури. Самі по собі мурахи не харчуються здоровою деревиною.

Шкідливість полягає в тому, що вони прокладають численні ходи в деревині, поглиблюючи наявні вади або ділянки гнилі, чим суттєво послаблюють конструкцію стовбура.

Крім того, мурахи активно доглядають за попелицями та іншими сисними комахами, що знаходяться на дереві. Вони захищають їх від хижаків, сприяючи розмноженню шкідників.

Пошкоджені дерева втрачають імунітет, стаючи вразливими до вторинних інфекцій, зокрема грибкових спор та бактеріальних хвороб, які проникають через прокладені мурахами шляхи.

Масове заселення колонії може спричинити передчасне відмирання окремих гілок або загибель усього дерева внаслідок руйнування внутрішньої структури стовбура та камбію.

Весняне пробудження мурах починається, коли температура навколишнього середовища стабільно перевищує позначку +10 градусів за Цельсієм.

Найбільша активність робочих особин спостерігається влітку, коли відбувається інтенсивне вигодовування личинок та розширення площі гнізда.

Наприкінці літа активність поступово знижується, оскільки комахи готуються до зимівлі. Вони переносять личинок у більш безпечні, глибинні шари деревини.

Зимують мурахи всередині своїх гнізд, перебуваючи у стані зниженого метаболізму, що дозволяє їм витримувати зимові морози всередині захищеного стовбура.

Цикл розвитку тісно пов'язаний з фенологічними фазами розвитку дерев, оскільки поява перших пагонів стимулює активність попелиць, які є головним джерелом вуглеводної їжі мурах.

Наявність численних мурах, що бігають по корі дерева, особливо біля ран, тріщин або дупел, є першим сигналом про зараження цим видом шкідників.

Навколо основи дерева можна помітити дрібний деревний пил або стружку — продукт діяльності комах, які розширюють свої внутрішні галереї.

Липкий наліт на листі (падь) свідчить про наявність великої кількості попелиць, яких охороняють мурахи, перешкоджаючи діяльності корисних комах-ентомофагів.

При простукуванні стовбура можна почути характерний глухий звук, що свідчить про наявність порожнин усередині стовбура, які вже зайняті мурашником.

Характерною ознакою також є скупчення комах у вечірні години біля пошкоджених ділянок кори, куди вони зносять корм та матеріали для облаштування гнізд.

Очищення стовбурів від відмерлої кори та обробка ран спеціальними засобами (садовим варом) перекриває доступ мурахам до внутрішніх шарів деревини.

Використання спеціальних клейових поясів, закріплених на стовбурі, перешкоджає вільному пересуванню мурах, що обмежує їхній вплив на крону дерева.

Застосування системних інсектицидів для боротьби з попелицями дозволяє зменшити привабливість дерева для мурах, залишаючи їх без джерела солодких виділень.

Видалення старих дуплистих дерев, які є основними місцями розмноження, суттєво знижує загальну чисельність популяції шкідника на ділянці.

У разі серйозних уражень застосовують спрямоване введення інсектицидів у ходи або обробку стовбурів контактними препаратами в ранковий та вечірній час.