Цибулевий кореневий кліщ

Цибулевий кореневий кліщ (Rhizoglyphus setosus) належить до ряду Acariformes, родини Acaridae. Це надзвичайно дрібний шкідник, який потребує використання мікроскопа для детального розпізнавання.

Тіло кліща має вигляд світло-жовтого овалу, воно напівпрозоре та вкрите короткими щетинками. Доросла особина має розвинений ротовий апарат для живлення соками та тканинами рослин.

Особливістю біології є здатність утворювати фазу гіпопуса — стадію спокою, у якій кліщ стає несприйнятливим до впливу багатьох хімічних пестицидів.

Самка відкладає яйця безпосередньо в тканини цибулин, що знаходяться в ґрунті або на зберіганні. Повний цикл розвитку за сприятливих умов займає близько місяця.

Кліщі є надзвичайно теплолюбними істотами, тому активізація їх розмноження спостерігається при підвищенні температури вище 20 градусів Цельсія.

Шкідник уражає широкий спектр цибулинних та бульбоцибулинних культур, включаючи цибулю, часник, нарциси, тюльпани, лілії та гіацинти.

Починаючи з донця, кліщі проникають у внутрішні шари цибулини. Вони активно виїдають м'яку тканину, що призводить до повного руйнування внутрішньої структури посадкового матеріалу.

При зберіганні врожаю в приміщеннях з поганою вентиляцією кліщ може знищити значну частину запасів, перетворюючи їх на труху, змішану з відходами життєдіяльності.

У ґрунті шкідники атакують коріння, що призводить до зупинки розвитку рослини. Це робить культуру вразливою до вторинних інфекцій, таких як фузаріоз або бактеріози.

Шкодочинність особливо зростає у роки з підвищеною вологістю, коли активність кліща в ґрунті стає максимальною.

Первинною ознакою зараження є уповільнення росту надземної частини. Листя стає блідим, іноді жовтіє з верхівки, а сама рослина виглядає пригніченою.

При викопуванні або огляді цибулин помітні пошкодження донця: тканини набувають темного кольору, стають пухкими та вологими на дотик.

Внутрішні луски цибулини починають гнити, між ними часто можна побачити масу дрібного бурого пилу, що є ознакою тривалої присутності кліща.

Коріння уражених рослин часто відсутнє або сильно деформоване, що призводить до того, що цибулина легко витягується з ґрунту при найменшому зусиллі.

• Зупинка росту рослин у весняний період.
• Наявність гнилі на донці цибулини.
• Підвищена вологість у місцях зберігання.
• Пожовтіння листя без видимих причин.

Основним методом профілактики є дезінфекція посадкового матеріалу. Перед посадкою цибулини слід обробляти спеціалізованими акарицидними препаратами.

Дотримання режиму зберігання є критичним: температура має бути низькою, а рівень вологості повітря не повинен перевищувати допустимі норми (60%).

Використання здорового посадкового матеріалу та ретельне відбраковування пошкоджених цибулин перед закладкою на зберігання значно знижує ризики спалаху шкідника.

У разі виявлення вогнищ ураження в період вегетації слід застосовувати хімічний захист. Важливо використовувати препарати, що мають системну дію проти кліщів.

Забороняється висаджувати цибулинні культури на одному місці протягом декількох років поспіль, щоб уникнути накопичення популяцій кліща у ґрунті.