Мошки

Мошки (родина Simuliidae, рід Simulium) належать до ряду двокрилих комах. Це дрібні кровосисні істоти, довжина тіла яких зазвичай не перевищує 2–6 мм.

Їхнє тіло має кремезну будову, короткі вусики та потужний ротовий апарат. На відміну від комарів, мошки є активними денними хижаками.

Личинки мошок живуть виключно у проточних водоймах, прикріплюючись до підводного каміння або рослин. Вони мають циліндричну форму та розвинену присоску.

Дорослі особини мають виражений горб, через що їх часто називають горбатиками. Забарвлення комах варіюється від чорного до коричневого або сірого.

Розвиток комахи відбувається з повним перетворенням: яйце, личинка, лялечка та імаго. Життєвий цикл тісно пов'язаний з водним середовищем на ранніх етапах.

Хоча мошки насамперед відомі як серйозні шкідники тваринництва, що викликають симулідотоксикоз у худоби, вони негативно впливають і на рослинництво.

Прямого поїдання листя рослин мошки не здійснюють, проте масове скупчення комах заважає проведенню польових робіт та догляду за культурами.

Шкода для рослин полягає в їхній ролі як переносників різних патогенів, що можуть передаватися при контакті з пошкодженими тканинами культури.

Особливу небезпеку становлять виділення комах та наслідки їхньої агресивної поведінки, які можуть сприяти розвитку вторинних грибкових інфекцій.

Постійна присутність роїв мошок поблизу полів знижує продуктивність праці працівників, ускладнюючи повноцінний догляд за сільськогосподарськими посадками.

Літ мошок починається з настанням стійкого тепла, коли температура води в струмках і річках досягає оптимальних значень для розвитку личинок.

Пік чисельності зазвичай припадає на травень і червень, що збігається з періодом активного росту більшості сільськогосподарських культур.

Їхня активність безпосередньо залежить від погодних умов: вони віддають перевагу безвітряним, теплим і похмурим дням з високою вологістю повітря.

Тривалість сезону може варіюватися залежно від географічної широти та наявності поблизу постійних джерел проточної води.

Наприкінці літа популяція мошок природним чином скорочується, проте за сприятливих умов можливі спалахи чисельності на початку осені.

Основною ознакою появи мошок є наявність гудучих роїв поблизу водойм та низовин, особливо в ранкові та вечірні години.

Присутність комах легко помітити за різким занепокоєнням сільськогосподарських тварин, що перебувають на випасі поблизу заражених ділянок.

На самих рослинах можна помітити скупчення дрібних чорних крапок, які є дорослими особинами, що відпочивають на нижній стороні листя.

Наявність личинок у зрошувальних каналах або проточних ариках також вказує на високу ймовірність швидкої появи великої кількості дорослих комах.

Характерною ознакою є специфічний дратівливий шум, що видається величезними колоніями комах у безпосередній близькості від людини.

Найбільш ефективним заходом боротьби є знищення личинок у місцях їхнього розмноження шляхом обробки проточних водойм дозволеними біологічними препаратами.

Застосування інсектицидів на полях виправдане лише в період масової навали для захисту персоналу, що працює з сільськогосподарськими культурами.

• Використання репелентів для захисту працівників.
• Очищення берегової лінії від густої рослинності, де ховаються імаго.
• Механічна перешкода у вигляді дрібнокомірчастих сіток на теплицях.
• Забезпечення нормального стоку води для запобігання застою в іригації.

Важливо враховувати, що боротьба з мошками має комплексний характер і має координуватися на рівні цілого сільськогосподарського району.