Танітарзус формозанський

Танітарзус формозанський (Tanytarsus formosanus) належить до родини хірономід (Chironomidae), відомих також як комарі-дзвінці. Це дрібні комахи, що зазвичай не становлять загрози, але в умовах агроекосистем можуть ставати небезпечними.

Дорослі особини мають витончену будову, довгі ніжки та вусики. Їхній життєвий цикл тісно пов'язаний з водою, де розвиваються личинки, що ведуть напівводний спосіб життя у товщі мулу або на підводних предметах.

Личинки цього виду мають червоний колір завдяки гемоглобіну, що дозволяє їм дихати в умовах низького вмісту кисню у воді рисових чеків. Вони живляться органічними рештками, проте за дефіциту корму можуть атакувати живі тканини рослин.

Біологія виду передбачає швидкий розвиток поколінь, що дозволяє чисельності комах різко зростати за сприятливих погодних умов та наявності великої кількості поживних речовин у воді.

Виявлення шкідника на ранніх етапах важко через прихований спосіб життя личинок. Зазвичай присутність комах помічають уже після виявлення пошкоджень на проростках сільськогосподарських культур.

Найбільшої шкоди танітарзус формозанський завдає посівам рису в період появи сходів. Личинки активно поїдають коріння та основи молодих стебел, що призводить до затримки росту або повної загибелі молодих рослин.

Пошкоджені рослини стають менш стійкими до несприятливих факторів середовища та частіше вражаються хворобами. Це створює "лисини" на полі, що значно знижує загальну густоту насаджень рису.

Вплив шкідника особливо відчутний при безпосередньому висіві насіння у залиті водою чеки. У цей час личинки концентруються навколо поживного насіння та ніжних проростків, щойно вони пробиваються крізь ґрунт.

Велика концентрація шкідників призводить до зниження вирівняності посівів, що ускладнює подальший догляд за полем та механізоване збирання врожаю у майбутньому.

Економічне значення шкідника зростає в умовах інтенсивного землеробства, де високі дози добрив стимулюють розвиток мікрофлори та фауни, якою харчуються личинки дзвінців.

Основним методом контролю є агротехнічний прийом — осушення рисових чеків на короткий період після висіву. Це призводить до загибелі личинок, які не можуть тривалий час існувати без водного середовища.

Важливим заходом є своєчасне внесення добрив, що не створює надмірного збагачення води органікою, яка слугує кормовою базою для личинок хірономід, обмежуючи таким чином їх розмноження.

Використання протруєного насіння рису забезпечує захист молодих проростків від прямого впливу шкідника в найбільш вразливий період вегетації.

У разі критичного перевищення порогу шкідливості застосовуються специфічні інсектициди, дозволені для використання у водних екосистемах, що дозволяє швидко стабілізувати ситуацію на полі.

• Дотримання режиму зрошення.
• Видалення решток рослин після збирання.
• Регулярний моніторинг чисельності дорослих комах за допомогою пасток.
• Використання стійких сортів рису.