Гліптотендіпес

Гліптотендіпес належить до родини комарів-дзвінців (Chironomidae), ряду двокрилих. Дорослі особини — це тендітні комарі, які не живляться і живуть недовго, виконуючи виключно репродуктивну функцію.

Найбільшу небезпеку для агрокультур становлять личинки цієї комахи. Вони мають характерне червеподібне тіло, забарвлене в червоний колір через високий вміст гемоглобіну, що дозволяє їм виживати в умовах дефіциту кисню.

Зовні личинки нагадують мотиля, їх довжина становить від 10 до 20 міліметрів. Головна капсула добре виражена, хітинізована, що дозволяє личинкам активно пересуватися і живитися органічними рештками або тканинами рослин.

Життєвий цикл комахи тісно пов'язаний з водним середовищем. Самки відкладають яйця у воду у вигляді драглистих кладок, прикріплюючи їх до підводних предметів або стебел рослин.

Розвиток проходить через чотири стадії личинкового віку. Швидкість циклу залежить від температурного режиму води: у літній період одне покоління може розвиватися за 2–4 тижні.

Основним об'єктом шкідливості цієї комахи в агрономії є посіви рису. Личинки пошкоджують молоді проростки, насіння та коріння культури безпосередньо в затоплених чеках.

Окрім рису, гліптотендіпес може заселяти різні гідрофільні рослини та водойми, що прилягають до сільськогосподарських угідь, створюючи популяційний резерв шкідника.

Спалахи чисельності часто фіксуються при порушенні агротехніки заливу чеків і накопиченні у воді великої кількості нерозкладених рослинних решток, які служать первинною кормовою базою.

Личинки здатні пошкоджувати також гідротехнічні споруди, вигризаючи ходи в дерев'яних деталях або очисних фільтрах, якщо популяція досягає критичної щільності.

Економічний збиток складається з зрідженості посівів рису, необхідності пересіву та витрат на проведення хімічних обробок водного середовища.

Першою ознакою зараження є поява на поверхні води або біля основи молодих рослин характерних слизових грудок — кладок яєць.

Спостерігається загибель або пожовтіння молодих проростків рису, які були підточені личинками в зоні кореневої шийки або вузла кущіння.

При огляді підводної частини рослин можна виявити скупчення личинок, які будують трубки-будиночки з частинок мулу та виділеного ними слизу.

Над місцями масового вильоту дорослих комарів спостерігаються рої комах, що нагадують хмари, особливо у вечірні години та за безвітряної погоди.

Пошкоджені ділянки поля часто мають вигляд проплішин, де щільність стояння культури значно нижче нормативних показників через знищення проростків.

Ефективним агротехнічним методом боротьби є ретельна підготовка чеків, що включає вирівнювання ґрунту та видалення рослинних решток перед затопленням.

Регулювання строків заливу води дозволяє перервати цикл розвитку комахи, позбавляючи самок місць для прикріплення кладок яєць у критичні фази росту культури.

У разі високої чисельності застосовуються інсектициди на основі фосфорорганічних сполук або регуляторів росту комах, дозволених для внесення у водне середовище.

Важливо контролювати стан води: використання проточного зрошення ускладнює закріплення личинок та їх живлення на рослинах.

Біологічний метод боротьби включає підтримку природних популяцій хижих личинок бабок і риб, які активно поїдають личинок хірономід у чеках.