Хірономіда рисова

Хірономіда рисова, або Chironomus tepperi, є представником родини комари-дзвінці (Chironomidae). Це комахи, що зовні нагадують звичайних комарів, але дорослі особини не завдають шкоди, оскільки не харчуються кров'ю.

Найбільшу загрозу становлять личинки, які живуть у мулі на дні рисових чеків. Вони мають характерний червоний колір завдяки наявності гемоглобіну, що дозволяє їм виживати в умовах дефіциту кисню у воді.

Доросла особина має невеликі розміри — близько 5–8 мм. Самці відрізняються пухнастими антенами, які допомагають їм у пошуках самиць під час роїння.

Життєвий цикл включає фази яйця, личинки, лялечки та імаго. Розвиток личинки до дорослої стадії за сприятливих температурних умов триває від двох до трьох тижнів.

Яйця відкладаються у воду у вигляді драглистих шнурів, які прикріплюються до водних рослин або інших субстратів. З них виходять дрібні личинки, які одразу опускаються в ґрунт.

Основним об'єктом живлення для личинок Chironomus tepperi є молоді посіви рису. Шкідник завдає шкоди на самому початку вегетації культури.

Личинки пошкоджують висіяне насіння, виїдаючи його зародок. Це призводить до появи «плішин» на полі та необхідності повторного висіву рису, що збільшує витрати.

Молоді пагони, що вже проросли, також страждають: личинки підгризають їхню основу, після чого рослини відриваються від ґрунту і плавають на поверхні води.

Висока щільність популяції шкідника може призвести до знищення значної частини врожаю (до 30-50% на окремих ділянках) у перші тижні після затоплення чеків.

Крім прямої шкоди, личинки сприяють замуленню та помутнінню води, що погіршує умови для фотосинтезу молодих рисових рослин у перший період росту.

Активність хірономід починається відразу після затоплення рисових полів водою. Найбільша шкодочинність припадає на період проростання насіння.

У теплу пору року, при температурі води +20...+25 градусів, шкідник розвивається дуже швидко, що може призвести до появи кількох поколінь за літо.

Комахи активно розмножуються протягом усього вегетаційного періоду, поки чеки перебувають під водою. Міграція імаго відбувається переважно у вечірні години.

Осіннє осушення полів змушує дорослих особин шукати схованки для перезимівлі. Вони можуть залишатися у вологих рештках рослин або верхніх шарах ґрунту.

Початок весни та період посівної є найбільш критичними фазами, коли потрібно проводити моніторинг чисельності комах для запобігання спалахам розмноження.

Першою ознакою присутності шкідника є випливання на поверхню води окремих проростків рису, які не вкоренилися через підгризання кореневої системи або стебла.

Нерівномірність сходів і наявність ділянок, де насіння взагалі не зійшло, є типовими ознаками ураження посівів Chironomus tepperi.

При детальному огляді дна в місцях пошкоджень можна помітити велику кількість червоподібних личинок, що мешкають у верхньому шарі мулу або в залишках насіння.

Помутніння води в чеках, яке супроводжується «кипінням» поверхні через рух личинок, свідчить про високу щільність заселення шкідником даної ділянки.

• Плаваючі проростки рису на поверхні води.
• Порожні оболонки насіння в мулі.
• Значне прорідження посівів на початку сезону.
• Помутніння поливної води.

Найефективнішим заходом боротьби є короткочасне скидання води з чеків. Висушування ґрунту протягом 48 годин призводить до масової загибелі личинок, які не можуть вижити без вологого середовища.

Використання інсектицидів допускається лише у крайніх випадках за перевищення порогу шкідливості та при суворому дотриманні екологічних норм для водних екосистем.

Якісне планування рисових чеків та вирівнювання поверхні ґрунту перешкоджає утворенню глибоких місць, де личинки накопичуються в найбільшій кількості.

Агротехнічні методи також включають вчасне внесення добрив для швидкого стартового росту рису, що дозволяє культурі швидше подолати найбільш вразливу фазу.

Моніторинг із застосуванням світлових пасток для дорослих комах дозволяє вчасно виявити початок масового вильоту та спланувати профілактичні заходи захисту.