Комар-дзвінець

Комар-дзвінець (Chironomus) — це комаха з ряду двокрилих, що належить до родини хірономід. Дорослі особини не харчуються, оскільки їхній ротовий апарат редукований, тому вони не завдають прямої шкоди рослинам.

Личинки, відомі під назвою мотиль, мають червоне забарвлення завдяки гемоглобіну, що дозволяє їм дихати за умов низького вмісту кисню у воді або мулі. Вони мають виражену голову та черв'якоподібне тіло.

Цикл розвитку комахи включає повне перетворення. Самка відкладає яйця у воду або на вологий субстрат у вигляді драглистих шнурів, з яких згодом виходять личинки першого віку.

Розвиток одного покоління залежить від температури води, і за сприятливих умов вид дає кілька генерацій протягом одного вегетаційного періоду, що забезпечує швидке розмноження.

Комахи ведуть прихований спосіб життя, часто ховаючись у донних відкладеннях або всередині рослинних тканин, що ускладнює їх раннє виявлення в агроценозах.

Основним об'єктом живлення личинок у сільському господарстві є молоді сходи рису, які вони активно пошкоджують у початкові фази росту.

Личинки виїдають тканини проростків, перегризають коріння, що призводить до загибелі рослин або їхнього суттєвого відставання у розвитку та втрати врожайності.

Окрім рису, цей шкідник може бути небезпечним для розсади овочевих культур, якщо вона вирощується в умовах підвищеної вологості або у теплицях з використанням субстратів, багатих на органіку.

Шкідливість проявляється особливо гостро в умовах перезволоження, коли личинки масово колонізують прикореневу зону культурних рослин.

У місцях пошкоджень часто виникають осередки бактеріальних гнилей, оскільки рани, нанесені личинками, стають вхідними воротами для вторинної інфекції.

Візуальним сигналом зараження є поява ділянок зріджених посівів, де молоді рослини жовтіють, в’януть і легко висмикуються з ґрунту.

Наявність личинок можна підтвердити оглядом ґрунту або води: у місцях пошкоджень помітні червоподібні личинки мотиля, які активно рухаються при вилученні з субстрату.

На листках рису або на ґрунті біля основи стебел можна знайти залишки драглистих кладок яєць, які іноді прикріплені до дрібних решток рослин.

Спостереження за поведінкою птахів, які активно визбирують комах на полях, також може бути непрямим свідченням масового розмноження хірономід.

При детальному огляді підземної частини рослин видно механічні пошкодження кореневої системи та вигризи на стеблах, що мають характерний рваний вигляд.

Ефективним агротехнічним заходом є короткочасне осушення полів, що змушує личинок гинути від пересихання, оскільки вони є виключно водними мешканцями.

Важливим є дотримання правил підготовки чеків та вирівнювання поверхні ґрунту, що перешкоджає формуванню застоїв води, у яких розмножується шкідник.

Хімічний захист передбачає застосування інсектицидів, дозволених для використання на рисових полях, при досягненні порогу шкідливості.

Біологічні препарати на основі бактерій є безпечною альтернативою, що дозволяє стримувати чисельність популяції, не порушуючи екосистему водойм.

• Регуляція водного режиму на полях.
• Якісний обробіток ґрунту перед посіву.
• Застосування біоінсектицидів.
• Використання дозволених хімічних засобів.