Деревошкір їдливий

Деревошкір їдливий (Zeuzera pyrina) — це метелик родини деревоточців (Cossidae). Доросла особина має досить великі розміри, розмах крил сягає 70 мм, а забарвлення — біле з великою кількістю темно-синіх плям.

Тіло метелика вкрите густими волосками. Личинки цього шкідника — це гусениці, які мають жовтувато-біле забарвлення з чорними плямами-бородавками та чітко вираженою темно-коричневою головою, що полегшує їх ідентифікацію.

Цикл розвитку шкідника зазвичай становить два роки. Протягом цього часу гусениці прогризають ходи всередині деревини, поступово заглиблюючись у тканини стовбура або товстих гілок дерева-господаря.

Літ метеликів відбувається в літній період, зазвичай з червня по серпень. Самки відкладають яйця на корі дерев, обираючи місця біля бруньок, у тріщинах кори або розвилках гілок, забезпечуючи молодим гусеницям швидкий доступ до їжі.

Отродившись, гусениці спочатку пошкоджують молоді пагони, спричиняючи їх в'янення, а потім переходять до більш грубих частин дерева, де живуть і харчуються, поступово збільшуючи діаметр своїх ходів у деревині.

Цей шкідник є поліфагом і пошкоджує широкий спектр плодових культур, зокрема яблуню, грушу, сливу, вишню, черешню, а також декоративні дерева, такі як клен, липу, ясен та бузок у міських насадженнях.

Шкоду завдають гусениці, які проробляють глибокі ходи у деревині. Це призводить до порушення провідної системи дерева, що в свою чергу викликає передчасне опадання листя, зупинку росту та поступове всихання гілок.

Серйозність пошкоджень залежить від віку дерева та кількості шкідників. У молодих насадженнях навіть одна гусениця може стати причиною загибелі цілого дерева, якщо вона пошкоджує центральний провідник або прикореневу зону.

Пошкоджені гілки стають надзвичайно крихкими та часто ламаються при сильному вітрі або під власною вагою, що не тільки знижує врожайність, а й деформує крону дерева, роблячи його вразливим для хвороб.

Деревошкір їдливий є прихованим шкідником, тому його присутність часто залишається непоміченою до того моменту, поки дерево не починає масово втрачати пагони або засихати повністю.

Найнадійнішою ознакою присутності шкідника є висипання дрібних «тирси» — екскрементів гусениці червоно-бурого кольору біля отворів у корі. Це свідчить про активну діяльність личинки всередині стовбура чи гілки.

Під час вегетації можна помітити в’янення верхівок молодих пагонів, які згодом чорніють і засихають. Це результат харчування гусениць молодшого віку в центральній частині молодої деревини.

На корі в місцях проникнення гусениці часто спостерігається виділення соку або камеді. Іноді навколо вхідного отвору можна помітити павутинні сплетення, які утримують частки екскрементів.

В осінній період на деревах можна побачити «прапорці» — гілки з жовтим або коричневим листям, що чітко виділяються на фоні зеленої крони, вказуючи на пошкоджену провідну систему гілки.

При огляді стовбура в місцях розгалужень можна знайти невеликі круглі отвори, які свідчать про те, що гусениця вже проникла вглиб деревини і розпочала свій шкідливий цикл харчування.

Боротьба з деревошкіром потребує комплексного підходу. Найпершим заходом є санітарна обрізка та негайне спалювання всіх уражених гілок, поки гусениці не покинули їх або не перетворилися на лялечок.

• Регулярна очистка штамбів від відмерлої кори.
• Ін’єкції інсектицидів у ходи за допомогою шприца з голкою.
• Механічне знищення гусениць дротом, якщо вхідний отвір доступний.
• Використання феромонних пасток для контролю чисельності імаго в червні.
• Обробка дерев інсектицидами в період відродження гусениць із яєць.

Ефективним методом є застосування біопрепаратів, що містять ентомопатогенні нематоди, які здатні проникати в ходи та знищувати личинок шкідника, не шкодячи при цьому навколишньому середовищу.

Підтримання здоров’я саду через правильний полив та збалансоване підживлення сприяє швидкому загоєнню ран та підвищує природну опірність дерев до заселення стовбуровими шкідниками.

Хімічні обробки слід проводити в період масового відкладання яєць та перших днів життя гусениць, оскільки контактні препарати діють лише на тих особин, що ще не встигли заглибитися в деревину.