Двозбрий короїд

Двозбрій короїд (Xyleborus bidentatus) належить до ряду твердокрилих, родини довгоносиків. Дорослий жук має циліндричне тіло довжиною до 3 мм, забарвлене у темно-бурі або майже чорні тони.

Назва походить від характерної будови надкрил: у самців на вершині розташовані два добре помітні зубці. Поверхня тіла вкрита дрібними волосками, що надає йому тьмяного, матового вигляду.

Цей вид відноситься до амброзієвих жуків. Самки заносять у ходи спори специфічних грибів, які розвиваються на стінках каналів і стають головним кормом для личинок.

Личинки білі, безногі, з розвиненою головою, розвиваються в маточних ходах. Вони не вигризають древесину як основну їжу, а випасаються на грибниці.

Комахи ведуть прихований спосіб життя, майже все своє існування проводячи всередині деревини, що ускладнює їх візуальне виявлення на ранніх етапах заселення.

Двозбрій короїд є поліфагом, що пошкоджує переважно листяні породи дерев, включаючи бук, дуб, граб та березу. Найчастіше страждають молоді дерева з тонкою корою.

Шкода завдається шляхом буріння глибоких ходів у заболонь. Це перериває рух соків, що призводить до поступового всихання окремих частин або всієї крони дерева.

Крім механічних пошкоджень, діяльність короїда супроводжується занесенням грибкової інфекції, яка фарбує деревину в темний колір і знижує її технічні якості.

При масовому заселенні короїд здатний послабити великі ділянки лісу, створюючи сприятливі умови для поширення інших вторинних шкідників.

Особливо небезпечним є напад на молоді посадки та розплідники, де навіть незначне заселення призводить до загибелі садивного матеріалу через порушення фізіологічних процесів.

Період активності починається навесні, коли температура повітря прогрівається до 12-15 градусів за Цельсієм. Жуки виходять зі місць зимівлі для пошуку нових господарів.

Виліт імаго зазвичай збігається з початком сокоруху. У цей час жуки найбільш вразливі, оскільки вони шукають ослаблені дерева для відкладання яєць.

Літній період характеризується розвитком одного або двох поколінь, залежно від кліматичної зони. Комахи інтенсивно розмножуються, використовуючи ослаблені дерева як субстрат.

Наприкінці літа жуки нового покоління можуть здійснювати додаткове харчування, пошкоджуючи здорові пагони дерев перед підготовкою до зими.

Зимують дорослі особини в деревині, де вони залишаються до весни, будучи надійно захищеними від впливу несприятливих погодних умов.

Найперша ознака — поява дрібних отворів на корі, які нагадують сліди від роботи свердла. Навколо них часто видно дрібні тирсуваті викиди.

Бурова мука накопичується в тріщинах кори або біля основи стовбура. Це явний сигнал того, що жуки почали процес прокладання ходів всередину стовбура.

Передчасне в'янення листя на окремих гілках є критичним показником того, що провідна система дерева серйозно пошкоджена і не забезпечує нормального живлення.

На зрізах стовбурів видно темні радіальні ходи, які розходяться від місця вбурування, свідчачи про тривале перебування шкідника всередині деревини.

• Дрібні вхідні отвори на поверхні кори.
• Скупчення бурової муки в місцях проникнення.
• Пожовтіння та в'янення листя в кроні.
• Темні плями на зрізі деревини через грибок.

Основним методом контролю є санітарні рубки. Необхідно вчасно видаляти заселені дерева, щоб запобігти розмноженню комах і переходу їх на здорові насадження.

Видалення порубкових решток та ошкурювання колод дозволяє знищити потомство жука, яке розвивається під корою або в поверхневих шарах деревини.

Використання феромонних пасток допомагає проводити моніторинг чисельності та знижувати кількість дорослих особин у критичні періоди льоту.

Дотримання правил агротехніки, зокрема своєчасне поливання та підживлення дерев, допомагає підвищити їхній імунітет проти заселення короїдами.

Хімічні обробки інсектицидами ефективні лише як профілактичний захід у період льоту жуків, але вони не замінюють комплексних лісогосподарських робіт.