Ксифідрія довгошия

Ксифідрія довгошия (лат. Xiphydria longicollis) належить до родини ксифідрієвих (Xiphydriidae), ряд перетинчастокрилі. Доросла особина нагадує наїзника, проте не має характерного тонкого стеблика між грудьми та черевцем.

Тіло імаго темне, майже чорне, з металевим відливом. Головною ознакою виду є видовжена передньогруди, що робить комаху дуже впізнаваною серед інших представників родини.

Личинки — це безногі циліндричні істоти білого кольору. Вони мають потужний ротовий апарат гризучого типу, що дозволяє їм прокладати довгі ходи всередині стовбурів дерев.

Самки мають розвинений яйцеклад, за допомогою якого вони проникають у тканини рослин на значну глибину для відкладання яєць. Дорослі особини сягають 10–15 міліметрів у довжину.

Комахи ведуть прихований спосіб життя, тому знайти їх на поверхні можна лише протягом короткого періоду вильоту навесні або влітку.

Основними об’єктами ураження є листяні породи, зокрема вільха, береза, в’яз, а також плодові дерева: яблуня та груша. Шкідник найчастіше вибирає ослаблені або пошкоджені дерева.

Впроваджуючись у деревину, личинки прокладають численні ходи, заповнюючи їх буровим борошном. Це призводить до серйозного порушення сокоруху та живлення дерева.

Пошкоджена деревина втрачає механічну міцність, що часто стає причиною обламування гілок або цілих стовбурів при несприятливих погодних умовах.

Тривала дія личинок на тканини дерева послаблює рослину, роблячи її вразливою для грибкових захворювань та інших вторинних шкідників стовбурів.

Масове заселення ксифідрією може призвести до поступового всихання дерева протягом кількох сезонів, якщо не вжити вчасних заходів захисту.

Виліт дорослих комах відбувається переважно влітку — з кінця травня до середини липня. Терміни можуть дещо варіюватися залежно від погодних умов регіону.

Після спарювання самка відкладає яйця під кору або в поверхневі шари заболоні, обираючи для цього найвразливіші ділянки стовбура або гілок.

Личинки, що відродилися, починають харчуватися деревиною, проникаючи все глибше. Розвиток личинки може тривати від одного до кількох років залежно від стану дерева.

Заляльковування відбувається всередині ходів, у спеціальній камері, безпосередньо перед завершенням циклу перетворення на імаго.

Доросла комаха прогризає вихідний отвір діаметром до 3 міліметрів, щоб вийти назовні для розмноження та поширення.

Головним симптомом присутності шкідника є наявність круглих отворів на стовбурах та товстих гілках, через які вилітають дорослі особини.

Біля основи дерева або в тріщинах кори можна помітити скупчення бурового борошна, що утворюється внаслідок життєдіяльності личинок у товщі деревини.

Передчасне пожовтіння листя та всихання окремих гілок сигналізують про те, що внутрішні провідні шляхи дерева перебиті ходами личинок.

У місцях заселення кора може просідати або відшаровуватися, що нерідко супроводжується появою грибкових інфекцій на поверхні стовбура.

• Круглі льотні отвори в корі.
• Наявність бурового борошна.
• Локальне всихання гілок.
• Відшарування кори.

Основним методом боротьби є агротехнічний догляд: своєчасна санітарна обрізка, зачистка ран та видалення всохлих або сильно заселених дерев.

Важливо уникати механічних пошкоджень стовбурів, оскільки через них шкіднику легше проникнути вглиб деревини для відкладання яєць.

Обприскування інсектицидами в період активного вильоту комах дозволяє попередити нове заселення дерев та знищити дорослих особин.

При локальному пошкодженні можливе застосування ін’єкцій спеціальних препаратів безпосередньо в ходи личинок для їх швидкого знищення.

Підтримка високого рівня імунітету дерев через регулярні підживлення та полив зменшує привабливість саду для стовбурових шкідників.