Волюцела шмелеподібна

Волюцела шмелеподібна (лат. Volucella bombylans) належить до родини дзюрчалок (Syrphidae) ряду двокрилих. Зовні вона має виражену схожість із джмелем, що є формою захисної мімікрії.

Тіло дорослої мухи густо вкрите волосками. Забарвлення варіюється від чорного до жовто-чорного, що дозволяє їй ефективно маскуватися серед справжніх джмелів під час відвідування квіток.

Довжина тіла імаго зазвичай становить від 12 до 15 міліметрів. Крила прозорі, з характерним для родини жилкуванням, що дозволяє фахівцям відрізнити її від справжніх комах-запилювачів.

Личинки мають характерний вигляд: вони подовжені, циліндричні, з темними наростами або шипами на сегментах тіла, що допомагає їм пересуватися в субстраті гнізда.

Цей вид широко розповсюджений у Палеарктиці. В агроценозах дорослі особини часто зустрічаються на квітучих рослинах, де вони збирають нектар і пилок.

Головна небезпека волюцели полягає у її паразитичному способі життя на стадії личинки. Вона оселяється у гніздах джмелів, де живиться залишками їжі, органікою та, у разі нестачі ресурсів, личинками хазяїна.

Безпосередньо культурні рослини ця муха не пошкоджує. Проте знищення популяцій джмелів, які є одними з найефективніших запилювачів, завдає значної шкоди врожайності садово-городніх культур.

Для фермерів, що використовують промислові шмелепакети для запилення теплиць, волюцела становить загрозу як небажаний гість, здатний послабити колонію корисних комах.

Вплив на врожайність виражається у зниженні відсотка зав'язування плодів у томатів, перців та огірків через дефіцит запилювачів у разі зараження колоній.

Таким чином, статус шкідника для волюцели є умовним і стосується переважно шкоди, завданої запилювальній інфраструктурі господарства.

Активний літ імаго спостерігається протягом літнього періоду, починаючи з травня і завершуючи серпнем. Найбільша чисельність спостерігається у червні, під час масового цвітіння медоносів.

Розвиток одного покоління триває протягом року. Зимують личинки останнього віку, які перебувають у стані спокою до настання весняного тепла.

Процес відкладання яєць самками відбувається переважно біля входів у гнізда джмелів. Після виходу личинки самостійно проникають усередину для подальшого розвитку.

Наприкінці сезону личинки активно харчуються, накопичуючи енергетичні запаси для зимівлі. Окукливання відбувається навесні наступного року безпосередньо в місцях проживання.

Агрономічний моніторинг доцільно проводити у період пікового цвітіння культур, звертаючи увагу на комах, що імітують джмелів навколо пасік та теплиць.

Боротьба з цим видом базується на заходах профілактики та захисту шмелиних колоній. Хімічні інсектициди застосовувати недоцільно через загрозу самим джмелям.

Для промислових теплиць найкращим методом є встановлення сіток з дрібною коміркою на вікнах та дверях. Це запобігає проникненню мух у приміщення з вулиці.

Також важливим є контроль за станом вуликів зі шмелями. При виявленні личинок у гнізді слід негайно видалити заражений матеріал для запобігання поширенню паразита.

Підтримка екологічної рівноваги на ділянці та уникнення накопичення сміття допомагає знизити привабливість території для самців та самок мухи.

• Використання антимоскітних сіток на вентиляції.
• Регулярний огляд шмелиних колоній у теплицях.
• Утилізація органічних залишків біля зон розведення запилювачів.