Віверра

Рід Viverra належить до родини віверових, що входять до ряду хижих ссавців (Carnivora). З агрономічної точки зору ці тварини не є фітофагами або шкідниками культурних рослин.

Візуально вони мають видовжене гнучке тіло та довгий хвіст, що характерно для хижаків, адаптованих до полювання у густих чагарниках.

У сільському господарстві плутанина щодо їхнього статусу виникає через появу тварин на полях, де вони полюють на гризунів.

Ці тварини мають дуже розвинені органи чуття та зуби, пристосовані для утримання живої здобичі, а не для пережовування рослинної маси.

Отже, розгляд віверри як об'єкта захисту рослин є помилковим з наукової точки зору.

Віверри не живляться культурними рослинами, тому не наносять прямих пошкоджень листкам, плодам чи кореневій системі.

Основною діяльністю цих тварин на аграрних угіддях є пошук дрібних хребетних, що дозволяє їм виступати природними регуляторами кількості шкідників.

Будь-яка шкода посівам від віверр є випадковою і пов'язана виключно з їхнім рухом по полю або облаштуванням тимчасових укриттів.

Порівняно зі збитками від комах чи гризунів, вплив віверр на врожайність є нульовим або вкрай незначним.

Отже, фермеру не потрібно вживати спеціальних заходів для знищення цих тварин, оскільки вони не знищують врожай.

Спеціальних методів боротьби з віверрою як зі шкідником рослин не існує, оскільки вона не завдає економічної шкоди виробництву.

Якщо присутність тварин на ділянці є небажаною, слід використовувати виключно гуманні методи відлякування, наприклад, сітчасті огорожі.

Використання хімічних препаратів для боротьби з цим об'єктом є неприпустимим, оскільки це шкодить довкіллю та знищує природних ворогів мишоподібних гризунів.

Агрономічний контроль повинен бути зосереджений на усуненні факторів, що приваблюють гризунів, якими харчуються вівери.

Загальна рекомендація полягає у співіснуванні, оскільки присутність хижаків сприяє зниженню рівня зараження посівів іншими небезпечними шкідниками.