Червелька звичайна

Червелька звичайна Vermileo vermileo належить до родини Vermileonidae (ряд Двокрилі). Це комаха, чия личинка відома своєю здатністю будувати лійкоподібні пастки в піску.

Імаго зовні нагадує муху-бекасницю. Воно має тонке тіло та видовжений хоботок, що допомагає йому харчуватися нектаром у період активності, який зазвичай припадає на теплу пору року.

Личинки мають подовжену форму тіла і ведуть спосіб життя, що нагадує дощового черв'яка, проте вони є хижаками. Вони пересуваються у сипучому субстраті заднім ходом.

Життєвий цикл складається з повного перетворення. Личинка перед окукленням формує захисну капсулу, яка дозволяє їй безпечно трансформуватися у дорослу муху.

Вони є теплолюбними істотами, які обирають для проживання виключно сухі, захищені від опадів ділянки з пухким піщаним ґрунтом.

Шкодочинність червельки в агрономічному контексті є помірною. В основному вони не вважаються серйозними шкідниками для більшості сільськогосподарських культур.

Основна шкода виникає в умовах теплиць та розплідників, де личинки можуть турбувати кореневу систему молодих рослин у контейнерах з піщаним субстратом.

Як хижаки, вони знищують корисних комах, що живуть у ґрунті, тим самим порушуючи природний баланс біоценозу на ділянці.

Непряма шкода полягає у висушуванні верхнього шару ґрунту через постійну руйнівну діяльність личинок, що будують свої лійки на поверхні.

За умов великої щільності популяції вони можуть провокувати уповільнення росту молодих саджанців, чутливих до порушень структури ґрунту навколо коріння.

Головна ознака зараження — поява на поверхні сухого піску або пухкої землі великої кількості дрібних, конусоподібних воронок.

Наявність самих личинок можна виявити, якщо обережно змахнути пісок з верхньої частини лійки, де причаївся хижак.

Рослини, що ростуть поблизу гнізд червельки, можуть проявляти ознаки пригнічення через надмірне пересихання верхнього горизонту ґрунту.

У закритому ґрунті присутність мух спостерігається влітку, коли вони відкладають яйця в найбільш сухі та теплі куточки теплиці.

Кокони червельки часто знаходяться під шаром піску і можуть бути виявлені при зміні субстрату або розпушуванні ділянки.

Найкращий спосіб контролю — це зміна середовища проживання. Регулярний полив ділянок, де мешкають личинки, робить їхню діяльність неможливою.

Ущільнення ґрунту або додавання компонентів, що підвищують зв'язність субстрату, витісняє цей вид з території розплідника.

Механічне знищення воронок під час регулярного догляду за рослинами є достатнім заходом для запобігання росту їхньої популяції.

Використання хімічних методів є доцільним лише у випадках, коли присутність комах загрожує цінним колекційним рослинам у контейнерах.

• Постійне підтримання оптимальної вологості ґрунту.
• Використання мульчі, яка запобігає утворенню сухих піщаних плям.
• Механічне розрівнювання поверхні піску.
• Своєчасна заміна субстрату в горщиках на суміші, що не містять чистого піску.