Тифлодромус

Тифлодромус (Typhlodromus) — це рід хижих кліщів із родини фітосейід (Phytoseiidae). Вони є природними ворогами багатьох дрібних шкідників рослин.

Ці кліщі мають дуже маленькі розміри, зазвичай не перевищують 0,5 міліметра, що робить їх непомітними для неозброєного ока під час огляду листя.

Форма тіла у них витягнута, колір може варіюватися від білуватого до світло-коричневого, що дозволяє їм легко маскуватися на поверхні рослин.

Вони є надзвичайно швидкими бігунами, що дає їм перевагу при полюванні на малорухомих жертв, таких як личинки павутинного кліща.

У сільському господарстві вони цінуються як один із найважливіших агентів біологічного контролю в закритому та відкритому ґрунті.

Тифлодромус не є шкідником, тому він не завдає жодної шкоди культурним рослинам або врожаю.

Харчуються ці кліщі виключно іншими кліщами (наприклад, Tetranychidae), трипсами та яйцями дрібних комах.

Вони активно відшукують жертву, висмоктуючи з неї вміст, що призводить до швидкої загибелі популяції шкідників.

У періоди відсутності основної здобичі деякі види можуть поповнювати свій раціон квітковим пилком, що допомагає їм виживати на рослині.

Отже, наявність тифлодромуса на культурі є ознакою здорового екосистемного балансу та ефективного природного захисту.

Сезонна активність тифлодромуса починається ранньою весною, коли температура повітря стабілізується на позначці вище 10–12 градусів.

Найбільш інтенсивно вони розвиваються влітку, коли спекотна погода сприяє швидкому розмноженню павутинного кліща.

З настанням холодів восени популяція скорочується, а дорослі самки шукають затишні місця для успішної зимівлі.

Вони зимують у тріщинах кори, під опалим листям або в інших органічних залишках, де зберігається відносна стабільність температури.

У промислових теплицях цикл розвитку може тривати безперервно за умови належного догляду та наявності джерел живлення.

Основним сигналом роботи хижака є сповільнення росту популяції шкідливих павутинних кліщів та зменшення кількості їхньої павутини.

При детальному розгляді за допомогою збільшувального скла можна побачити самих хижаків, що швидко рухаються вздовж жилок листка.

Виявлення великої кількості хижих кліщів на фоні зниження чисельності шкідників вказує на успішну дію біологічного методу боротьби.

Якщо на листках немає нових плям некрозу, характерних для роботи фітофагів, це свідчить про ефективність контролю з боку ентомофагів.

Також ознакою є поїдання яєць шкідників, які стають зморщеними або пустими при огляді під мікроскопом.

Захищати рослини «від тифлодромуса» не потрібно, оскільки це корисний організм, який допомагає садівникові.

Навпаки, головним завданням агронома є створення сприятливих умов для розмноження цього виду в агроценозі.

Варто максимально виключити використання токсичних пестицидів, що мають широкий спектр дії та вбивають корисних комах і кліщів.

Для підтримки високої вологості в теплицях можна використовувати обприскування водою, що також сприяє комфортному розвитку хижака.

• Уникати використання піретроїдів та фосфорорганічних сполук.
• Застосовувати біологічні препарати за потреби.
• Сприяти розселенню хижака шляхом перенесення листя з колоніями між ділянками.
• Зберігати природні осередки біорізноманіття на межах полів.