Тихіус люцерновий

Тихіус люцерновий (лат. Tychius junceus) належить до ряду твердокрилих, родини довгоносиків. Це невеликий жук, розмір якого зазвичай не перевищує 3,5 мм.

Зовнішньо комаха має овальну форму тіла, вкриту густими лусочками сірого або бурого кольору, що забезпечує їй добре маскування серед рослинності.

Личинка тихіуса має характерний вигляд: безнога, дещо зігнута, білого забарвлення з темною головою, що адаптована до внутрішнього способу життя у плодах.

Комаха проходить повний цикл розвитку, що включає стадії яйця, личинки, лялечки та імаго. Це типовий представник шкідників генеративних органів бобових.

Зимують дорослі особини у ґрунті або рослинних рештках, що дозволяє їм витримувати низькі температури та успішно відновлювати популяцію навесні.

Шкідник спеціалізується на пошкодженні люцерни посівної. Найбільшої шкоди завдають личинки, які розвиваються безпосередньо всередині насіннєвих бобів.

Жуки-імаго живляться зеленими частинами рослин, проте їх вплив на врожайність зеленої маси є відносно незначним порівняно з втратами насіння.

Личинка виїдає внутрішню частину насінини, внаслідок чого боб виявляється порожнім або заповненим екскрементами шкідника, що знижує схожість.

При високій щільності популяції тихіус може знищити значну частину майбутнього врожаю насіння, що робить вирощування люцерни економічно невигідним.

Пошкоджені боби часто мають деформовану структуру, що призводить до втрат при збиранні та зниження якості товарного насіння.

Вихід жуків із місць зимівлі починається з настанням стійкого тепла, що збігається з початком інтенсивного росту люцерни навесні.

Період спарювання та відкладання яєць тісно прив’язаний до фази бутонізації та цвітіння, коли на рослинах з'являються молоді зав'язі.

Личинки активно живляться протягом літніх місяців, поки триває процес формування насіння всередині бобів.

Наприкінці літа личинки залишають боби, зариваються в ґрунт, де проходять стадію лялечки та перетворюються на жуків нового покоління.

Восени жуки залишаються у верхньому шарі ґрунту, готуючись до зимівлі до наступного вегетаційного сезону.

Перші ознаки пошкодження — дрібні округлі отвори на листі та пелюстках, які вигризають дорослі жуки під час додаткового живлення.

Передчасне опадання бутонів або квіток може свідчити про те, що на полі активно живляться імаго тихіуса люцернового.

При огляді насіннєвих бобів помітно потемніння окремих ділянок, а всередині них виявляються личинки або виїдені порожнини на місці насіння.

Нетиповий вигляд насіння, яке має тьмяний колір або деформації, також вказує на те, що насіннєвий матеріал був пошкоджений шкідником під час дозрівання.

Зменшення ваги 1000 насінин є одним із головних господарських показників, що свідчать про успішну життєдіяльність тихіуса.

Агротехнічні заходи включають дотримання сівозміни та просторову ізоляцію насіннєвих посівів люцерни від фуражних ділянок.

Своєчасне скошування на зелений корм дозволяє вилучити шкідника з поля до моменту виходу личинок у ґрунт.

Інсектицидна обробка посівів проводиться в період бутонізації, коли спостерігається масова поява дорослих жуків до відкладання ними яєць.

Необхідно уникати використання хімічних засобів під час активного цвітіння для збереження популяції комах-запилювачів.

Моніторинг чисельності за допомогою сачків дозволяє вчасно прийняти рішення про необхідність внесення препаратів відповідно до порогу шкодочинності.