Кипарисовий кліщ

Кипарисовий кліщ (Trisetacus macrocarpae) — це мікроскопічний шкідник, що належить до родини чотириногих кліщів (Eriophyidae). Дорослі особини мають надзвичайно малий розмір, що не дозволяє побачити їх без спеціального обладнання.

Тіло шкідника видовжене, циліндричне, зазвичай світлого забарвлення. Оскільки вони живуть приховано у пазухах лусочок хвої та всередині бруньок, їх присутність часто виявляють лише за вторинними симптомами пошкоджень.

Вказаний вид кліща спеціалізується на живленні соками рослин родини Кипарисові. Найбільш вразливими є види кипарисів, туй та ялівців, які часто використовуються в ландшафтному озеленені.

Живлячись на меристематичних тканинах рослин, кліщі викликають порушення нормального розвитку пагонів, що призводить до їх викривлення та некрозу. Це значно знижує фітосанітарний стан насаджень.

Цикл розвитку кліща тісно пов'язаний з фенологічними фазами росту хвойних дерев. Навесні, під час розпускання бруньок, перезимували особини виходять назовні для заселення молодих приростів.

Найбільш активне розмноження спостерігається у літні місяці. Спекотна і суха погода сприяє стрімкому зростанню чисельності популяції, що може призвести до спалахів масового розмноження.

Найбільш характерною ознакою є поява на деревах так званих «відьминих мітел» — скупчень коротких та деформованих пагонів. Також хвоя набуває жовтуватого кольору та передчасно відмирає.

При огляді крони можна помітити локальні ділянки пожовтіння, які з часом поширюються на більшу площу. Пошкоджені гілки виглядають сухими, втрачають пружність та декоративну привабливість.

Для захисту рослин необхідно застосовувати акарицидні препарати системної дії, здатні проникати всередину тканин рослини, де ховаються кліщі. Обов'язковим є обприскування крони навесні.

Агротехнічні заходи включають санітарну обрізку сильно уражених гілок та дотримання режиму поливу, оскільки здорові рослини краще опираються атакам шкідників.