Тригонотилус

Тригонотилус (лат. Trigonotylus) — рід напівтвердокрилих комах, що належать до родини сліпняків (Miridae). Це невеликі клопи видовженої форми, що мають характерний зовнішній вигляд, який дозволяє відрізнити їх від інших видів.

Тіло імаго зазвичай має блідо-зелене або жовтувато-зелене забарвлення, іноді з буруватим відтінком. Довжина дорослої особини варіюється від 5 до 8 міліметрів.

Відмінною особливістю є наявність добре розвинених складних очей та довгих вусиків, які можуть бути довшими за все тіло комахи. Лапки складаються з трьох члеників, що є типовим для цієї родини.

Личинки тригонотилуса зовні нагадують імаго, але відрізняються меншим розміром і відсутністю повністю розвинених крил. Забарвлення німф часто більш яскраве, світло-зелене, що допомагає маскуватися на стеблах рослин.

У природному середовищі існування вид представлений кількома підвидами, що поширені практично повсюдно в зонах вирощування колосових культур.

Цей шкідник переважно спеціалізується на ураженні широкого спектра однодольних рослин, що належать до родини злакових.

До числа кормових культур входять пшениця, ячмінь, овес, жито, а також багато дикорослих видів злакових трав, які служать резерватором для розмноження.

Клоп висмоктує соки з вегетативних органів рослин, що призводить до порушення нормального метаболізму, уповільнення росту та зниження загального імунітету культури.

Найбільша економічна шкода спостерігається при масовому розмноженні комах у фазу виходу в трубку та колосіння, коли рослина найбільш вразлива до втрати поживних речовин.

Пошкодження зернових культур цим шкідником призводить до щуплості зерна, зниження маси тисячі зерен та суттєвого падіння показників якості врожаю.

Зимують комахи зазвичай у фазі яйця, які відкладаються самками в тканини стебел або листкові піхви злакових рослин, найчастіше на падалиці або дикорослих травах.

Весняний розвиток личинок починається з підвищенням середньодобових температур, коли злакові культури починають активну фазу вегетації.

Активна діяльність шкідника припадає на кінець весни та літній період, коли відбувається розвиток кількох генерацій залежно від погодних умов регіону.

Максимальна чисельність популяції спостерігається в спекотні та сухі періоди літа, коли плодючість самок збільшується, а швидкість проходження життєвого циклу скорочується.

До кінця сезону розвиток сповільнюється, і після збирання врожаю комахи переходять на пізньовегетуючі злаки або бур'яни для відкладання яєць перед зимівлею.

Першою ознакою появи тригонотилуса є наявність специфічних світлих плям або точок на листках, що виникають у місцях проколів хоботком.

У міру розвитку шкідника пошкоджені ділянки листків можуть жовтіти і скручуватися, а при сильному зараженні спостерігається загальне пригнічення посівів.

• Деформація колоса або його передчасне знебарвлення.
• Поява некротичних плям на стеблах.
• Затримка виколошування при ранньому пошкодженні точки росту.
• Наявність самих комах на нижній стороні листків та в пазухах.

При візуальному огляді полів необхідно використовувати метод ентомологічного сачка, оскільки клопи дуже рухливі і легко ховаються при наближенні людини.

Основним методом боротьби є суворе дотримання агротехнічних заходів, спрямованих на знищення резервацій шкідника.

Важливо проводити своєчасне лущення стерні та глибоку зяблеву оранку відразу після збирання врожаю, щоб знищити яйцекладки, що знаходяться в рослинних рештках.

Боротьба з бур'янистою рослинністю на узбіччях полів та межах дозволяє суттєво скоротити чисельність популяцій на початку сезону.

При досягненні порогової чисельності комах на посівах (зазвичай більше 20–30 особин на 100 помахів сачком) рекомендується проведення хімічних обробок.

Для обприскування застосовують інсектициди широкого спектра дії з груп піретроїдів або фосфорорганічних сполук, суворо дотримуючись дозувань та регламентів безпечного застосування.