Трихограма буезі

Трихограма буезі (Trichogramma buesi) належить до родини Trichogrammatidae ряду Перетинчастокрилі. Це мікроскопічна комаха, яку важко ідентифікувати в полі без спеціальних оптичних приладів.

Дорослі особини мають довжину всього 0,5–0,8 мм. Колір тіла варіюється від світло-жовтого до коричневого, крила мають характерне розширення та віялоподібне опушення по краях.

Основна морфологічна ознака, за якою визначають вид, — це анатомічні особливості генітального апарату самців, що вивчаються лише в лабораторних умовах.

Даний вид є факультативним або облигатним паразитоїдом яєць багатьох комах, що робить його ключовим компонентом екосистем у сільськогосподарському виробництві.

Біологія виду спрямована на пошук яєць лускокрилих, куди самка відкладає власні яйця, перериваючи розвиток шкідника на початковому етапі.

Класифікація цього виду як шкідника є умовною, оскільки здебільшого він діє як корисний ентомофаг, проте у разі порушення екологічного балансу або інтродукції в нетипові ареали, вплив на екосистему може бути непередбачуваним.

Основною жертвою паразитування стають яйця совок, вогнівок та інших шкідливих лускокрилих, що масово розмножуються на полях.

Культури, де найчастіше виявляють вид: кукурудза, соняшник, томати та інші овочеві культури відкритого ґрунту, де присутня висока щільність яєць шкідників.

Шкідливість може проявлятися у конкуренції з іншими корисними видами трихограм, що призводить до зниження загальної ефективності біологічного захисту посівів.

Оскільки личинки розвиваються всередині яєць інших комах, вони не пошкоджують безпосередньо самі рослини, діючи як природний регулятор чисельності комах-фітофагів.

Активізація імаго починається навесні, коли середньодобова температура повітря стабілізується на позначці вище 15 градусів Цельсія.

Літ триває протягом усього періоду вегетації, при цьому кожне покоління розвивається дуже швидко, що дозволяє виду наздоганяти динаміку популяції шкідника.

Максимальна активність спостерігається під час масової яйцекладки таких шкідників, як бавовникова совка або лучний метелик на посівах кукурудзи.

Восени, при зниженні температури, комахи переходять у стадію діапаузи, зимуючи всередині заражених яєць господарів у верхньому шарі ґрунту або в рослинних рештках.

Кількість генерацій за один сезон зазвичай висока — до 10, що є важливим фактором для швидкого поширення паразита на великих площах посівів.

Надійним показником присутності цього виду є зміна кольору яєць шкідників: заражені яйця набувають характерного чорного забарвлення.

При дослідженні під мікроскопом на таких яйцях помітні вихідні отвори круглої форми, через які виходить доросла особина наездника.

Відсутність гусениць у колоніях шкідників на фоні наявності темних яєць свідчить про успішне знищення паразитом потенційної загрози для врожаю.

Динаміка популяції завжди залежить від наявності господарів, тому в періоди між хвилями розмноження шкідників чисельність трихограми може суттєво коливатися.

Зменшення кількості пошкоджених листків та плодів у посівах є кінцевим візуальним підтвердженням ефективної роботи даного ентомофага в умовах поля.

Захист корисних видів полягає насамперед у відмові від безсистемного застосування інсектицидів широкого спектра, що вбивають корисних наездників.

Рекомендується впровадження інтегрованого захисту, де хімічні заходи застосовуються лише за перевищення економічного порогу шкідливості.

Створення сприятливих умов для виживання трихограми включає посів нектароносів та збереження природних екосистем навколо полів.

Використання біологічних препаратів на основі бактерій чи вірусів є більш безпечним для популяції наездників, ніж традиційна хімія.

• Збереження ділянок з квітучими рослинами
• Моніторинг чисельності за допомогою пасток
• Використання селективних пестицидів
• Мінімальне обробіток ґрунту восени