Шовкопряд глодовий

Шовкопряд глодовий (Trichiura crataegi) — метелик з родини коконопрядів (Lasiocampidae), що є досить поширеним шкідником у багатьох європейських регіонах.

Доросла комаха має сірувато-бурі крила з характерним малюнком, розмах яких становить близько 35–40 мм. Активність імаго проявляється переважно у вечірній та нічний час.

Гусениця цього шкідника досягає 5 см у довжину і вкрита густими пучками волосків. Її забарвлення доволі яскраве, що допомагає їй маскуватися серед листя та квітів.

Лялечки розвиваються всередині міцних коконів, які прикріплюються до гілок або знаходяться у щілинах кори дерев, надійно захищені від зовнішніх впливів.

Яйця зимують на корі гілок. Вони відкладаються самками компактними групами, які часто вкриті волосками з тіла самиці, що підвищує їхню виживаність у зимовий період.

Цей вид належить до багатоїдних комах, що живляться листям різноманітних дерев. Найбільш вразливими є культури, що належать до родини Розових.

Шкода завдається яблуням, грушам, сливам, черешням та вишням. Окрім плодових, гусениці можуть пошкоджувати глід, терен, горобину та деякі види диких дерев.

Основну шкоду спричиняють личинки, які мають гризучий ротовий апарат. Вони об’їдають листя, залишаючи лише товсті жилки або повністю знищуючи листову пластинку.

Сильне пошкодження крони призводить до виснаження дерева, зниження його здатності до фотосинтезу та значного зменшення обсягів врожаю плодів.

Постійна втрата листової маси протягом кількох років може призвести до поступового відмирання окремих гілок та загального пригнічення стану садових насаджень.

Життєвий цикл шовкопряда глодового завершується за один рік. Літ метеликів спостерігається з кінця літа до початку осені, зазвичай у серпні та вересні.

Після запліднення самки відкладають яйця на молоді пагони, де вони залишаються на всю зиму до настання весняного тепла.

Навесні, під час розпускання бруньок, з яєць виходять гусениці, які одразу починають активно харчуватися молодим листям та квітковими бруньками.

Період найбільш інтенсивного харчування личинок триває з травня по червень, після чого вони переходять до стадії заляльковування у коконах.

До кінця літа з лялечок виходять дорослі метелики, які знову розпочинають цикл розмноження, забезпечуючи існування наступної генерації шкідника.

Наявність гусениць на деревах є найочевиднішою ознакою зараження. Через їхні розміри та яскраву зовнішність їх можна помітити при огляді крони.

Пошкоджені листки мають характерні обгризені краї або виглядають як «скелети» через відсутність м'якої тканини між жилкуванням.

Кокони, що кріпляться до гілок, є сигналом того, що шкідник успішно завершив стадію розвитку і готується до перетворення на дорослу особину.

Навесні можна виявити сліди поїдання бруньок, що призводить до поганого розпускання листя та загального недорозвинення пагонів.

• Пошкоджене листя зі слідами об’їдання.
• Наявність коконів у розгалуженнях гілок.
• Передчасне опадання пошкодженого листя.

Ефективною профілактикою є ретельний огляд саду в зимовий та ранньовесняний періоди з метою виявлення та механічного знищення кладок яєць на корі.

Обрізування та спалювання сухих або уражених гілок допомагає суттєво скоротити чисельність шкідника без використання хімічних засобів захисту.

Для боротьби з гусеницями на великих площах застосовуються біопрепарати, які безпечні для корисних комах та довкілля, але згубні для шкідника.

У випадках значного поширення рекомендується обробка інсектицидами, які мають системну дію, що забезпечує довготривалий захист молодого листя.

Слід дотримуватися термінів обробки: найкращий ефект досягається під час активного харчування гусениць, тобто наприкінці весни.