Трабутина товстошипа

Трабутина товстошипа (лат. Trabutina crassispinosa) — це дрібна комаха з родини борошнистих червеців, що спеціалізується на живленні соком рослин.

Дорослі самиці мають тіло, вкрите білим восковим нальотом, що надійно захищає їх від несприятливих факторів навколишнього середовища.

Морфологічною особливістю виду є наявність характерних товстих шипів, які можна ідентифікувати лише під мікроскопом при детальному огляді.

Розвиток комах відбувається з неповним перетворенням, що притаманно більшості представників ряду напівтвердокрилих.

Колонії шкідника легко помітити завдяки ватоподібним виділенням, які вкривають гілки та листя ураженої рослини.

Основним об’єктом живлення для даного виду є різні види тамариксу, що мають важливе значення для озеленення південних регіонів.

Комахи висмоктують поживні речовини з епідермісу пагонів, що призводить до загального пригнічення фізіологічних процесів.

Тривале живлення шкідника викликає деформацію молодих гілок та суттєве зниження декоративних якостей рослини.

У місцях пошкоджень часто виникають некрози тканин, які стають «воротами» для патогенних мікроорганізмів та грибкових захворювань.

Масова інвазія може призвести до повного всихання окремих частин крони протягом одного або двох сезонів.

Життєвий цикл шкідника тісно прив'язаний до вегетаційного періоду тамариксу та температурного режиму повітря.

Зимують шкідники переважно на стадії личинки першого віку, сховавшись під лусочками кори або в пазухах бруньок.

Навесні, з підвищенням температури, личинки активізуються, починають активно живитися і швидко перетворюються на дорослих особин.

За теплий період року шкідник здатний дати декілька поколінь, при цьому чисельність популяції різко зростає в літні місяці.

Осіннє зниження температури стимулює перехід комах у фазу спокою для успішної перезимівлі.

Головною ознакою наявності шкідника є утворення білих пухнастих грудок, схожих на вату, на поверхні зелених частин рослин.

Поверхня навколо колоній часто стає липкою через виділення паді (медяної роси), на якій згодом розвиваються сажкові гриби.

Листки тамариксу поступово втрачають тургор, набувають блідого відтінку та починають інтенсивно осипатися.

При детальному огляді можна побачити дрібних рухливих бродяжок, які переміщуються по пагонах у пошуках нових місць живлення.

Загальний стан рослини стає пригніченим, спостерігається сповільнення росту річних приростів та зменшення об’єму крони.

Для ефективного контролю чисельності шкідника необхідно проводити регулярні огляди насаджень тамариксу протягом усієї вегетації.

Хімічний метод захисту передбачає використання системних інсектицидів, які здатні проникати в сокорух рослини.

Важливо вчасно проводити обробки, припадаючи на період виходу личинок-бродяжок, коли вони є найбільш вразливими до препаратів.

Агротехнічні заходи включають видалення та знищення сильно уражених гілок для зменшення інфекційного фону в саду.

• Обприскування препаратами олійної основи для механічного перекриття доступу повітря до комах.
• Залучення природних ворогів, таких як сонечка, що поїдають червеців.
• Контроль чистоти насаджень та запобігання поширенню шкідника із зараженим садивним матеріалом.