Великий сосновий лубоїд

Великий сосновий лубоїд (Tomicus piniperda) — це небезпечний стовбуровий шкідник, який належить до родини довгоносиків, підродини короїдів. Дорослий жук має циліндричне тіло довжиною від 3,5 до 5 мм, забарвлене у чорний або темно-коричневий колір.

Тіло жука має характерний блиск. На відміну від інших видів, вершина надкрил у нього гладка, без зубців чи вм'ятин, що є важливою ознакою при визначенні виду під час лісопатологічного обстеження.

Личинки цього виду мають вигляд світлих, безногих, дещо зігнутих у формі літери «С» істот з чітко вираженою бурою головною капсулою. Вони розвиваються виключно в підкірному шарі деревини.

Життєвий цикл шкідника тісно пов'язаний зі станом дерева. Самка відкладає яйця в маточних ходах, які прокладає вздовж стовбура під корою. Після виходу жуки нового покоління переходять до активного живлення.

Цей вид поширений у всіх регіонах, де зростає сосна звичайна, і є одним із найпоширеніших представників ентомофауни хвойних лісів, що здатні завдавати значної шкоди промисловим насадженням.

Основним господарем для цього шкідника виступає сосна звичайна. Пошкодження, які він спричиняє, поділяють на генеративні, що відбуваються на стовбурах, та трофічні, що відбуваються в кронах.

Генеративне пошкодження полягає у заселні дорослими жуками стовбурів ослаблених дерев. Під корою вони прокладають маточні ходи, що переривають рух поживних речовин, що призводить до швидкої загибелі дерева.

Трофічне пошкодження є специфічним для великого соснового лубоїда. Молоді жуки вгризаються у серцевину молодих пагонів, виїдаючи їх зсередини, що спричиняє засихання та ламкість гілок.

Пошкоджені пагони втрачають свою життєздатність, стають ламкими і легко відламуються під дією вітру. Це суттєво послаблює дерево, зменшуючи його приріст та роблячи вразливим до інших інфекцій.

Масове розмноження лубоїда в лісових масивах може призвести до утворення значних за площею ділянок сухостою, особливо в умовах посушливих років, коли природні захисні механізми дерев знижені.

Вихід жуків із місць зимівлі зазвичай відбувається навесні, коли середньодобова температура повітря перевищує 10-12 градусів. Це один із перших короїдів, що розпочинає активність після зими.

Навесні дорослі жуки атакують ослаблені дерева для розмноження. У цей період вони найбільш активні в пошуку відповідного субстрату — стовбурів знесилених чи повалених дерев.

Протягом літа розвиток личинок відбувається під корою. Дорослими особинами стають жуки ближче до кінця липня або серпня, після чого вони виходять на поверхню і перелітають у крони дерев для додаткового живлення.

Період живлення в кронах є дуже тривалим і може тривати до настання значних осінніх морозів. Жуки проникають у пагони і залишаються там, доки не настане час зимівлі.

Зимують шкідники переважно в лісовій підстилці біля основи дерев або безпосередньо у виїдених ходах у пагонах, що дозволяє їм витримувати досить низькі температури взимку.

Першим візуальним сигналом зараження є «бурова мука» на корі — дрібний деревний пил, який висипається з вхідних отворів при прокладанні жуками маточних ходів.

Найбільш показовою ознакою ушкодження крони є масове опадання зелених або жовтуватих пагонів наприкінці літа. На місці зламу пагона чітко видно отвір, виїдений жуком.

При детальному огляді стовбура помітні смоляні лійки або краплі живиці, якими дерево намагається залити ходи шкідника. Проте при високій щільності комах цей захист зазвичай не допомагає.

Жовтіюча та поступово опадаюча хвоя свідчить про те, що дерево сильно ослаблене або вже загинуло через порушення цілісності камбіального шару стовбура.

Посилена активність дятлів на конкретних деревах є показником того, що під корою розвивається велика популяція личинок, які стають здобиччю птахів.

Санітарні рубки залишаються головним інструментом лісового господарства. Видалення заражених дерев до вильоту нового покоління жуків дозволяє суттєво обмежити чисельність популяції.

Викладка ловчих дерев — дієвий спосіб відвернути атаку шкідника від здорових насаджень. Після того, як дерево заселяється, його необхідно негайно вивезти або переробити.

Системний моніторинг лісових масивів із використанням феромонних пасток допомагає своєчасно виявити осередки розмноження та вжити необхідних заходів до початку масової загибелі лісу.

Важливим є дотримання правил лісокористування, зокрема вчасна очистка лісосік від порубочних залишків, які можуть служити місцями для розмноження лубоїда.

• Своєчасне вилучення повалених і ослаблених дерев.
• Підтримка природного біорізноманіття для залучення ентомофагів.
• Хімічні обробки (у крайніх випадках) за інсектицидною схемою.