Малий сосновий лубоїд

Малий сосновий лубоїд (Tomicus brevipilosus) належить до ряду твердокрилих, родини довгоносиків. Це невеликий жук розміром від 3 до 4 міліметрів з циліндричним тілом темно-бурого кольору.

Відмінною ознакою виду є коротке рідке опушення тіла, що і дало йому відповідну назву. Поверхня надкрил гладка, без глибоких борозенок, що відрізняє його від великого соснового лубоїда.

Личинки мають вигляд безногих білуватих черв'яків із коричневою головною капсулою. Вони розвиваються виключно у підкоровому просторі, прокладаючи ходи під корою хвойних дерев.

Лялечка комахи вільного типу, формується у спеціальній заглибині-колисці наприкінці ходу, який вигризла личинка перед заляльковуванням.

Цей шкідник є вузькоспеціалізованим видом, який повністю залежить від стану та фізіологічних показників соснових насаджень у регіоні свого поширення.

Малий сосновий лубоїд уражує переважно дерева роду Сосна (Pinus). Найбільше потерпають ослаблені, старі дерева, а також зрубана деревина, яка тривалий час залишається в лісі.

Дорослі жуки під час відкладання яєць під корою пошкоджують камбіальний шар. Це порушує транспортування поживних речовин, що призводить до поступового всихання цілих ділянок стовбура.

Крім стовбурової шкоди, молоде покоління жуків завдає значної шкоди кроні. Вони вгризаються в молоді пагони поточного року, виїдаючи їхню серцевину під час додаткового живлення.

Пошкоджені пагони втрачають міцність, жовтіють і масово опадають під впливом вітру. Це значно знижує приріст молодих дерев та погіршує їхній естетичний вигляд.

Масове розмноження лубоїда часто супроводжується вторинними інфекціями, такими як грибкові захворювання, що прискорюють загибель дерева та перетворюють його на осередок поширення шкідників.

Вихід жуків після зимівлі розпочинається навесні, як тільки температура повітря сягає позначки 10-12 градусів тепла. Початок активності зазвичай збігається з початком сокоруху у сосни.

Процес розмноження та відкладання яєць триває протягом квітня та травня. Самиці прокладають маточні ходи, після чого гинуть, а їхні личинки починають активне живлення лубом.

Розвиток личинкової стадії триває до двох місяців, залежно від температурного режиму літа. У липні спостерігається масовий вихід молодих жуків, які починають період живлення пагонами.

Додаткове живлення жуків у кронах триває до самої осені. Цей період критичний для молодняка, оскільки жуки активно пошкоджують свіжий приріст деревини.

Зимують комахи переважно у нижній частині стовбурів старих дерев, ховаючись у товщі кори або в лісовій підстилці біля коріння до настання весняного тепла.

Першим візуальним знаком появи шкідника є бурове борошно (дрібні тирсові залишки), яке накопичується біля основи стовбура на корі.

Наявність на поверхні кори невеликих округлих отворів є прямим доказом того, що жук уже заселив стовбур і розпочав свою репродуктивну діяльність.

Літнє опадання хвої та сухих пагонів із вершин дерев свідчить про те, що молоде покоління лубоїда активно харчується в кроні, виїдаючи серцевину пагонів.

При знятті фрагмента кори на заселених деревах можна побачити складну систему ходів, які зазвичай спрямовані вертикально або мають характерну форму маточного ходу.

Зміна кольору хвої з темно-зеленого на жовтуватий та поступове всихання всієї крони є ознакою того, що дерево вже не може чинити опір і помирає від пошкоджень.

Санітарні рубки залишаються основним заходом стримування чисельності лубоїда. Важливо вчасно видаляти заселені дерева до моменту виходу з них нового покоління комах.

Викладання ловильних дерев навесні допомагає сконцентрувати жуків в одному місці. Це дозволяє легше їх контролювати та знищувати до моменту розселення по здорових насадженнях.

Після заселення ловильних дерев їх необхідно в обов'язковому порядку очистити від кори або спалити, щоб знищити личинок та лялечок, які розвиваються всередині.

Застосування інсектицидних препаратів доцільне у паркових зонах та на об'єктах озеленення. Обробку стовбурів слід проводити до початку масового відкладання яєць.

Важливо не залишати у лісі порубкові рештки та тонкомірну деревину, оскільки саме вони є ідеальним субстратом для успішного розмноження та зимівлі малого соснового лубоїда.