Теттигометра

Теттигометра (лат. Tettigometra) — це рід комах із ряду напівтвердокрилих, що належать до родини Теттигометрид. Ці комахи ведуть досить прихований спосіб життя, тому часто залишаються поза увагою агрономів.

Тіло дорослих особин має овальну або округлу форму. Забарвлення переважно захисне — від світло-коричневого до бурого, що робить їх майже невидимими на поверхні ґрунту або серед сухого листя.

Голова у цих комах коротка, широка, щільно притиснута до передспинки. Крила, коли комаха перебуває у спокої, щільно прилягають до тіла, формуючи характерний міцний панцир.

Личинки теттигометр за будовою схожі на дорослих комах, проте мають менші розміри та нерозвинені крила. Вони малорухливі й найчастіше оселяються біля коріння або в мурашниках.

Родина Теттигометрид налічує безліч видів, які поширені майже в усіх кліматичних поясах, але найактивніше шкодять саме у зонах з теплим літом.

Ці комахи є поліфагами, тобто споживають широкий асортимент культурних рослин. Найбільшу шкоду вони завдають зерновим, бобовим культурам та окремим видам коренеплодів.

Живлячись соком, комахи висмоктують поживні речовини з коріння та нижньої частини стебла. Це призводить до виснаження рослин, втрати тургору та затримки росту культур.

Окрім прямої шкоди, теттигометри небезпечні як потенційні переносники вірусних та фітоплазмових інфекцій. Хвороби, які вони розносять, можуть знищити значну частину врожаю.

Місця проколів, що залишаються після живлення, стають «вхідними воротами» для грибкових та бактеріальних патогенів, що викликають гниття тканин рослини.

У періоди посухи шкодочинність зростає в рази, оскільки пошкоджені рослини втрачають здатність ефективно протистояти негативним чинникам навколишнього середовища.

Життєвий цикл теттигометр безпосередньо залежить від температурного режиму. Зимують переважно личинки останніх віків або дорослі комахи у верхньому шарі ґрунту або під рештками рослин.

Навесні, як тільки ґрунт прогрівається, шкідники стають активними. Починається період активного живлення та відкладання яєць, що зазвичай припадає на кінець весни.

За сприятливих умов комахи здатні дати кілька генерацій за один вегетаційний період. Найбільша концентрація шкідників спостерігається у другій половині літа.

З настанням осінніх холодів теттигометри шукають захищені місця для зимівлі. Вони можуть утворювати скупчення під корінням багаторічних бур'янів.

Біологічною особливістю є симбіоз з мурахами. Личинки теттигометр виділяють солодку падь, якою живляться мурахи, а ті, своєю чергою, оберігають шкідників від природних ворогів.

Виявити теттигометру на початкових етапах важко через їхній прихований спосіб життя. Першою ознакою зазвичай є загальне пригнічення посівів.

Рослини, уражені цими комахами, мають ознаки хлорозу, листя передчасно жовтіє та скручується. Рослини виглядають «замореними» на фоні здорових сусідів.

Наявність великої кількості мурашників та активний рух мурах біля основи стебла рослин є серйозним сигналом до проведення додаткового обстеження коріння.

При ретельному огляді в прикореневій зоні можна помітити дрібні проколи або сліди некрозу, які з часом можуть призводити до відмирання частини тканин.

Липкий наліт на листках (медвяна роса) та подальша поява чорного сажистого грибка на поверхні рослини є непрямими показниками масового розмноження шкідника.

Основу боротьби складають агротехнічні методи: дотримання сівозміни, вчасне знищення бур'янів та осіннє переорювання полів для знищення зимуючих особин.

Ефективним заходом є проведення міжрядної обробки ґрунту та розпушування, що руйнує гнізда шкідників і обмежує їхню життєдіяльність.

Хімічний захист передбачає використання інсектицидів системної дії, проте їх застосування має бути обмеженим через можливу шкоду для корисної ентомофауни.

Біологічний метод включає збереження природних ворогів — паразитичних комах, які регулюють чисельність популяції теттигометр природним шляхом.

• Регулярний огляд прикореневої зони рослин.
• Видалення післяжнивних решток з полів.
• Обмеження поширення мурах на полях.