Червоний томатний павутинний кліщ

Червоний томатний павутинний кліщ належить до родини Tetranychidae. Це надзвичайно дрібний паразит, розмір дорослої особини якого становить близько 0,4–0,5 мм.

Дорослі самиці мають характерний насичений червоний або оранжевий колір тіла, що дозволяє відрізнити їх від звичайного павутинного кліща.

Комахи мають надзвичайно високу швидкість розвитку. За сприятливих температурних умов повний цикл від яйця до дорослої особини проходить менш ніж за десять днів.

Шкідник веде прихований спосіб життя на нижній стороні листків, тому його виявлення на ранніх етапах часто вимагає використання лупи з десятикратним збільшенням.

Висока плодючість самиць дозволяє колонії за короткий час досягти критичної чисельності, що робить цей вид надзвичайно небезпечним для агросектору.

Основною групою ризику для цього шкідника є пасльонові культури: томати, картопля, баклажани, перець, а також тютюн.

Кліщ здатний розвиватися на великій кількості бур'янів, зокрема на пасльоні чорному, який слугує джерелом поширення шкідника на культурні поля.

Живлення шкідника соком клітин призводить до руйнування хлорофілу, через що лист втрачає здатність до нормального фотосинтезу і виснажується.

При масовому ураженні рослини швидко втрачають тургор, листя засихає, що призводить до повного припинення росту та загибелі кущів.

Особлива небезпека полягає в тому, що кліщ пошкоджує не тільки вегетативну масу, а й безпосередньо плоди, знижуючи їх товарний вигляд та масу.

На початкових стадіях зараження на листках з'являються дрібні світлі крапки, які з часом зливаються у великі знебарвлені плями.

Рослина набуває характерного «бронзового» відтінку, що є наслідком масового пошкодження епідермісу та зупинки процесів живлення.

Характерним є передчасне пожовтіння та опадання листків, починаючи з нижніх ярусів рослини, що значно знижує врожайність.

У деяких випадках спостерігається деформація верхівки рослини та скручування країв листків вгору, що часто сприймається як вірусне захворювання.

• дрібні світлі плями на листках;
• бронзовий наліт на тканинах;
• передчасне опадання листя;
• деформація та зупинка росту;
• зниження якості плодів.

Основним методом контролю є хімічний захист із застосуванням спеціалізованих акарицидів, зареєстрованих для використання на овочевих культурах.

Для запобігання резистентності необхідно чергувати препарати різних класів, оскільки кліщі швидко адаптуються до діючих речовин.

Важливим агротехнічним заходом є контроль бур'янів, що є місцями перезимівлі та розмноження шкідника навколо теплиць і відкритих ділянок.

Забезпечення оптимального режиму вологості в теплицях може дещо сповільнити розвиток популяції, оскільки кліщ віддає перевагу посушливим умовам.

Моніторинг чисельності за допомогою жовтих або білих клейових пасток дозволяє вчасно виявити початок міграції шкідника на поле.