Дерновий мураха

Дерновий мураха — це невеликий представник родини Formicidae, який має характерний темно-коричневий, майже чорний колір. Тіло дорослих робочих особин сягає 2,5–3,5 мм у довжину, а поверхня тіла вкрита ледь помітними поздовжніми борозенками.

Ці комахи формують великі колонії, які можуть налічувати тисячі особин. Вони часто влаштовують свої гнізда в ґрунті, під камінням або безпосередньо біля кореневої системи рослин, створюючи невеликі насипи землі.

У колонії зазвичай присутня одна матка, яка значно більша за робочих особин. Вид вирізняється агресивною поведінкою при захисті своєї території та схильністю до прокладання чітко окреслених мурашиних стежок.

Біологічний цикл розвитку включає стадії яйця, личинки, лялечки та імаго. Масовий виліт крилатих особин, які необхідні для розмноження та розселення виду, зазвичай відбувається в літній період.

Дернові мурахи є всеїдними, але найбільшу небезпеку для агрономії становить їхня взаємодія з попелицею, яку вони активно розводять і захищають.

Основна шкода від дернового мурахи полягає у симбіозі з попелицею. Мурахи охороняють колонії попелиці від природних ворогів, зокрема сонечок, та переносять шкідників на здорові пагони культурних рослин.

У результаті діяльності попелиці, яку доглядають мурахи, рослини втрачають значну кількість поживних речовин. Це призводить до скручування листя, деформації пагонів та суттєвого зниження врожайності.

Мурахи також можуть пошкоджувати кореневу систему молодих рослин, підгризаючи тканини під час прокладання ходів у ґрунті. Це провокує в’янення розсади та може призвести до її швидкої загибелі.

Через мікропошкодження, які мурахи залишають на стеблах та коренях, у рослини проникають різні патогенні гриби та віруси, що викликають небезпечні захворювання сільськогосподарських культур.

На газонах та декоративних клумбах мурахи псують зовнішній вигляд ділянки, викидаючи землю з глибини на поверхню, що пригнічує розвиток трави та культурних квітів.

Дернові мурахи починають свою активність ранньою весною, коли температура ґрунту піднімається вище 10-12 градусів. Найчастіше це відбувається у квітні, коли вони виходять із зимівлі та починають оновлення гнізд.

Пік їхньої шкідливої діяльності припадає на червень та липень. У цей час відбувається активне розмноження попелиці, і мурахи стають особливо наполегливими у розселенні шкідників на нові рослини.

Зі зниженням температури восени активність комах зменшується, вони готуються до зимівлі. У теплицях та парниках період активності може бути продовженим через стабільний мікроклімат.

Період розмноження та вильоту крилатих особин припадає на середину літа, що сприяє швидкому розселенню виду по всій ділянці або фермерському господарству.

Аграріям слід посилювати заходи контролю саме у період активного росту пагонів та цвітіння, коли рослини найбільш вразливі до ураження попелицею, яку приносять мурахи.

Першим симптомом присутності мурах є поява характерних «доріжок» на ґрунті, по яких комахи пересуваються до об'єктів живлення. Якщо ви бачите потік мурах на дереві — це ознака ураження попелицею.

Другою ознакою є наявність дрібних земляних купок на газонах або біля коріння культур. Це свідчить про активну розбудову гнізда в безпосередній близькості до ваших рослин.

Третій симптом — наявність скручених, зморщених листків на верхівках пагонів. Якщо при огляді ви бачите дрібних комах і мурах поруч, це вказує на розвинений симбіоз цих двох видів.

Четверта ознака — раптове в'янення окремих кущів розсади. Часто причиною є підрив кореневої системи або пошкодження кореневої шийки, спричинене діяльністю дернових мурах.

П'ятий симптом — безпосереднє візуальне спостереження особин Tetramorium caespitum під час проведення агротехнічних робіт, особливо під камінням або під укриттям ґрунту.

Для боротьби з дерновими мурахами ефективним є поєднання механічного руйнування гнізд та хімічних методів захисту. Глибоке перекопування ґрунту з весни та восени допомагає суттєво зменшити їхню чисельність.

Використання клейових ловчих поясів на стовбурах дерев є чудовим засобом, що відсікає шлях мурахам до крони та оберігає рослини від розселення попелиці.

Застосування спеціалізованих інсектицидних гелів, які мурахи заносять у гніздо як корм для матки, дозволяє знищити всю колонію з мінімальною шкодою для екології ділянки.

Важливо боротися не тільки з мурахами, а й з попелицею. Використання системних інсектицидів дозволяє швидко очистити рослини та зупинити розмноження шкідника на ділянці.

• Полив гнізд концентрованим мильним розчином з додаванням олії.
• Висадка поруч із грядками часнику, пижма або м’яти для відлякування комах.
• Використання біологічних препаратів, що містять специфічні грибкові культури.
• Регулярне видалення бур’янів, які слугують «транспортними вузлами» для мурах.