Терміт звичайний

Терміт звичайний (Termes classicus) належить до ряду Blattodea, родини Termitidae. Це суспільні комахи, що живуть великими колоніями з чіткою ієрархією.

Колонія складається з декількох каст: робочі особини, солдати та репродуктивна каста (крилаті особини), які забезпечують розмноження та розселення.

Робочі особини мають біле або світло-жовте тіло, вони сліпі та чутливі до світла. Солдати мають великі голови з потужними мандибулами для захисту.

Репродуктивні особини мають крила та пігментоване тіло. Після шлюбного польоту вони скидають крила і створюють нові гнізда в ґрунті або деревині.

Головна відмінність від мурах полягає у відсутності вузької талії між грудьми та черевцем, а також у рівній довжині крил у крилатих форм.

Цей вид є серйозним шкідником сільського господарства, що пошкоджує як живі рослини, так і суху органіку. Вони живляться целюлозою.

Особливо великої шкоди завдають кореневій системі молодих насаджень плодових дерев, виноградників та різних польових культур у південних регіонах.

Пошкоджені тканини стають вразливими до патогенних грибів та бактерій, що призводить до швидкої загибелі рослин та зниження загальної врожайності.

Колонії можуть знищувати запаси сіна, соломи, а також пошкоджувати дерев'яні елементи господарських споруд, що стоять поблизу полів.

Втрати врожаю в осередках поширення термітів можуть сягати критичних значень, роблячи вирощування певних культур економічно невигідним.

Активність термітів залежить від температурного режиму та вологості ґрунту. Найбільш активні вони в теплу пору року, коли відбувається інтенсивний ріст рослин.

У період літньої посухи колонії опускаються глибше в ґрунт, де вологість вища, продовжуючи життєдіяльність у корінні та глибоких шарах деревини.

Масовий виліт крилатих особин зазвичай припадає на початок сезону дощів, що створює сприятливі умови для виживання нового покоління в ґрунті.

Взимку активність знижується, проте колонії не впадають у повний анабіоз, якщо температура ґрунту дозволяє підтримувати метаболізм.

Агротехнічні роботи, проведені у весняний період, можуть значно знизити чисельність популяції за рахунок руйнування ходів та гнізд.

Основним візуальним сигналом наявності термітів є глиняні тунелі на поверхні ґрунту, стовбурах дерев або на конструкціях з деревини.

Характерною ознакою є поява дрібних отворів у кореневій шийці рослин, які часто забиті дрібними частинками ґрунту, що утримуються екскрементами.

Слабкість рослин, їх раптове в'янення без видимих ознак хвороби листя або патогенів на поверхні вказує на пошкодження коренів.

Виявлення крил, скинутих після шлюбного польоту навколо поля, є однозначним свідченням того, що поруч розташована колонія.

• Поїдені ділянки кори біля основи стовбура.
• Наявність порожнин у стеблах трав'янистих рослин.
• Зниження продуктивності окремих ділянок поля.

Захист посівів базується на протруюванні насіння системними інсектицидами, які захищають молоді корені від початкового ураження термітами.

Ефективним методом є застосування спеціальних приманок із повільно діючими отрутами, що забезпечує знищення матки та всієї колонії.

Важливо дотримуватися агротехнічних вимог, таких як видалення рослинних залишків та глибока оранка ґрунту перед посівною кампанією.

Біологічний контроль можливий шляхом внесення ентомопатогенних грибів (Beauveria) у ґрунт навколо зон підвищеного ризику зараження.

Використання бар'єрних методів, наприклад, ущільнення ґрунту навколо саджанців, перешкоджає вільному пересуванню робочих особин.