Плоский кліщ (ложнопавутинний кліщ)

Ложнопавутинний кліщ (лат. Tenuipalpus caudatus) належить до родини Tenuipalpidae (плоскотілки). Його головна відмінність від павутинних кліщів полягає у сплощеному тілі та відсутності павутини.

Імаго мають дуже малі розміри, їх колір варіюється від червонуватого до оранжевого. Вони ведуть прихований спосіб життя, часто ховаючись у заглибленнях рослинних тканин.

Цикл розвитку складається з фаз яйця, личинки та кількох німфальних стадій. Весь цикл залежить від температури середовища: чим вища температура, тим швидше завершується генерація.

Ці шкідники зимують у стадії дорослих запліднених самиць, обираючи для цього тріщини в корі дерев або захищені місця серед залишків рослинності.

Здатність до масового розмноження в літній період дозволяє популяції швидко заселяти нові території, що робить контроль над ними критично важливим для агровиробників.

Вредитель вражає широкий спектр рослин, включаючи плодові, декоративні та ягідні культури. Особливо небезпечним він є для виноградників та цитрусових.

Кліщі висмоктують вміст клітин, проколюючи епідерміс листя. Це призводить до пошкодження хлорофілоносних тканин, що суттєво знижує продуктивність фотосинтезу.

Результатом діяльності шкідника є виснаження рослини, втрата листової маси та зниження якісних характеристик плодів, які можуть деформуватися або вкриватися плямами.

У разі інтенсивного ураження рослини втрачають тургор, що особливо помітно під час спекотних періодів, коли потреба у воді зростає, а пошкоджена система не справляється.

Господарська шкода полягає не лише у зниженні валового збору, а й у зменшенні зимостійкості багаторічних насаджень, що може призвести до їх вимерзання.

Перші ознаки ураження проявляються у вигляді дрібних світлих плям на листі, які з часом зливаються. Листя втрачає свій природний насичений колір і стає тьмяним.

Оскільки шкідник не утворює павутиння, його часто помічають занадто пізно. Важливо оглядати нижню частину листкових пластин уздовж головних жилок за допомогою збільшувального скла.

Скручування країв листя та передчасне його опадання є наслідком тривалого впливу токсинів, що виділяються при живленні кліща.

Зміна забарвлення кори або поява некротичних ділянок на молодих пагонах також можуть свідчити про присутність великої колонії шкідників.

На плодах діяльність кліща може проявлятися у вигляді «сітки» на шкірці, що робить їх непривабливими для продажу та знижує їхню харчову цінність.

Агротехнічні заходи включають регулярне очищення дерев від відмерлої кори та видалення рослинних залишків, де кліщі знаходять притулок на зиму.

Хімічний захист передбачає використання спеціалізованих акарицидів, оскільки звичайні інсектициди часто виявляються малоефективними проти цього виду.

Біологічний метод, що базується на розселенні хижих кліщів родини Phytoseiidae, є перспективним способом стримування чисельності ложнопавутинного кліща.

Необхідно суворо дотримуватися чергування препаратів різних хімічних груп, щоб уникнути появи стійких до отрутохімікатів поколінь шкідника.

Профілактичний контроль має бути систематичним, з особливою увагою до періодів спеки, коли швидкість розвитку шкідника досягає свого максимуму.