Шкідник · Прямокрилі (сарана)

Цвіркун тонконогий

Teleogryllus gracilipes

Опис

Як розпізнати

Цвіркун тонконогий Teleogryllus gracilipes є представником родини справжніх цвіркунів ряду прямокрилих. Комаха має витончене тіло, довгі потужні ноги та розвинені крила, що дозволяють їй активно пересуватися територією.

Колір дорослих особин варіюється від світло-коричневого до бурого, що забезпечує чудовий захист під час перебування у ґрунті чи серед сухої трави. Голова обладнана розвиненим ротовим апаратом гризучого типу.

Самки мають довгий яйцеклад, який дає змогу розміщувати яйця в товщі ґрунту або всередині рослинних тканин. Антени-вусики значно довші за довжину тіла, виконуючи роль надзвичайно чутливих органів чуття.

Личинки за своєю морфологією нагадують дорослих особин, проте вони менші за розміром і не мають сформованих крил. Протягом свого розвитку вони проходять кілька стадій линьки.

Ці комахи ведуть переважно нічний спосіб життя, тому вдень їх можна помітити лише під час проведення розкопок у ґрунті або при ретельному огляді густого травостою.

Що пошкоджує

Шкідник демонструє високу всеїдність, завдаючи значної шкоди молодим сходам овочевих, злакових та технічних культур. Він пошкоджує кореневу систему, основи стебел та сім'ядольні листки.

Найбільш небезпечним цей період є на початкових етапах розвитку рослин, коли вони мають ніжну структуру тканин. Цвіркуни часто перегризають стебло, що призводить до негайної загибелі паростка.

Окрім відкритих ґрунтів, Teleogryllus gracilipes часто пошкоджує розсаду у тепличних господарствах. Стабільний мікроклімат у парниках сприяє швидкому розмноженню шкідника.

Велика популяція цвіркунів здатна знищити посіви на великих площах протягом лічених днів. Результатом стають значні зріджені ділянки на полі, що потребують пересіву.

Пошкоджені місця часто стають «воротами» для проникнення патогенних грибків та бактерій, що призводить до вторинного ураження рослин хворобами.

Коли з’являється

Масова поява шкідника припадає на літній період, коли встановлюється тепла погода, сприятлива для розвитку личинок. Найвища активність спостерігається в середині та наприкінці літа.

Життєвий цикл безпосередньо залежить від температурних умов. У теплих кліматичних зонах можлива успішна перезимівля яєць або личинок у ґрунтових сховищах.

З початком весняного потепління личинки виходять на поверхню та починають активно харчуватися дикорослими травами. З появою культурних рослин вони переходять на них.

Дорослі особини стають особливо активними в пік сезону, коли відбувається розмноження. У цей період потреба в харчуванні зростає, що посилює тиск на агрокультури.

Наприкінці сезону чисельність популяції зменшується, оскільки комахи завершують цикл відкладання яєць і готуються до несприятливих умов середовища.

Ознаки зараження

Типовою ознакою пошкоджень є наявність характерних вигризів біля основи стебла, через що рослини часто виглядають підрізаними або нахиленими до землі.

Наявність невеликих норок біля основи рослин свідчить про гніздування цвіркунів. Це їхні денні сховища, де вони переховуються від сонячних променів та хижаків.

Вечірнє стрекотання самців є гучним сигналом про присутність колонії шкідників на полі. За інтенсивністю звуку можна приблизно оцінити чисельність популяції.

На ґрунті біля пошкоджених місць часто накопичуються екскременти шкідників, які виглядають як дрібні темні гранули. Це важливий індикатор для вчасного виявлення.

В’янення і загибель молодих паростків без видимих причин зверху є приводом для огляду прикореневої зони, де часто ховаються ці прямокрилі.

Заходи захисту

Головним заходом боротьби є проведення глибокої зяблевої оранки, яка виносить яйця та личинки на поверхню, де вони гинуть від холоду або хижаків.

Застосування інсектицидних приманок, розкладених у вечірній час, є одним з найбільш дієвих методів для контролю щільності популяції цвіркунів.

Важливим є підтримання чистоти полів від бур'янів. Саме вони часто слугують базовим кормом для шкідника на ранніх стадіях розвитку.

В умовах масового розмноження рекомендується обприскування посівів дозволеними інсектицидами, які мають контактну або кишкову дію на шкідника.

Використання біологічних препаратів на основі ентомопатогенних грибів також може стати ефективним екологічним рішенням у боротьбі з цвіркуном тонконогим.

Біологія

Систематика

Латинська назва
Teleogryllus gracilipes
Ряд
Прямокрилі (сарана)
Родина
Gryllidae
Код EPPO
GRYLGR
Спільнота

Обговорення

Поки немає обговорень — будьте першим.