Скляниця яблунева

Скляниця яблунева (лат. Synanthedon pyri) — це метелик із родини Sesiidae, який через особливості зовнішності часто плутають із осами.

Імаго має розмах крил до 22 мм, крила прозорі, з характерною темною облямівкою, що притаманно представникам цієї родини комах.

Гусінь скляниці має брудно-білий колір і темно-коричневу голову, вона веде прихований спосіб життя всередині стовбурів та гілок дерев.

Лялечки розвиваються в середині деревних ходів, перед вильотом дорослого метелика лялечка висувається назовні через отвір.

Самки відкладають яйця на кору дерев, віддаючи перевагу місцям із мікротріщинами, зрізами або іншими механічними пошкодженнями.

Шкідник уражує переважно яблуню та грушу, проте може зустрічатися на айві, горобині, вишні та черешні, завдаючи їм значної шкоди.

Гусінь вигризає ходи під корою, часто пошкоджуючи камбіальний шар, що призводить до порушення нормального руху поживних речовин.

Пошкоджені гілки стають крихкими, часто ламаються під вагою плодів або від сильних поривів вітру, що знижує врожайність саду.

Тривале перебування шкідника на одному дереві спричиняє виснаження рослини та її поступове засихання, особливо за несприятливих умов середовища.

Осередки пошкоджень часто стають «воротами» для проникнення патогенних грибів та бактерій, що викликають некрози та ракові захворювання кори.

Розвиток скляниці яблуневої триває зазвичай один рік, зимує шкідник у стадії гусениці різних віків безпосередньо в деревині.

Виліт імаго розпочинається наприкінці травня і триває до серпня, причому найактивніший період припадає на сонячні теплі дні.

Після спарювання самки активно відкладають яйця, вибираючи найбільш сприятливі для проникнення личинок ділянки кори дерева.

Молода гусінь, що вилупилася, швидко заглиблюється в тканини рослини, де продовжує харчуватися і рости до настання холодів.

Навесні гусениці продовжують харчування, після чого заляльковуються, завершуючи свій життєвий цикл виходом метелика з кокона.

Визначити наявність скляниці можна за характерними викидами екскрементів у вигляді коричневої «тирси» навколо отворів на корі.

На стовбурах старих дерев кора в місцях пошкодження часто виглядає розтрісканою, відмерлою або має виразки з витіканням камеді.

• Наявність дрібних отворів на стовбурах та товстих гілках.
• Наявність куколочних шкурок, що стирчать з кори після вильоту імаго.
• Поступове всихання верхівкових пагонів та окремих скелетних гілок.
• Погана реакція дерева на внесення добрив через пошкоджену провідну систему.
• Зміна кольору кори в місцях інтенсивного харчування гусені.

Одним із найважливіших етапів профілактики є підтримання саду в належному стані, включаючи своєчасне лікування ран та зачистку відмерлої кори.

Важливо уникати механічних пошкоджень стовбурів під час обробітку ґрунту або догляду, оскільки ці місця приваблюють самок для відкладання яєць.

Для боротьби з імаго застосовують спеціальні феромонні пастки, що дозволяють контролювати чисельність популяції та коригувати строки обробок.

Інсектицидні обробки проводять у період вильоту метеликів, що дозволяє знищити шкідника до моменту відкладання яєць на кору дерев.

У разі локальних уражень можна використовувати метод хірургічного видалення гусениць з подальшою дезінфекцією ран та замазуванням садовим варом.