Яблунева скляниця

Яблунева скляниця (Synanthedon myopaeformis) — метелик із родини скляниць (Sesiidae), який за зовнішнім виглядом імітує жалячих комах, таких як оси, що дозволяє їм уникати багатьох ворогів.

Доросла особина має прозорі вузькі крила з темною облямівкою та розмахом близько 20–22 мм, а на черевці комахи чітко видно яскраві червоно-оранжеві смуги.

Гусінь скляниці білуватого кольору, сягає 20 мм у довжину, має розвинені щелепи для прогризання деревини та живе виключно під корою плодових культур.

Життєвий цикл шкідника зазвичай триває два роки, протягом яких комаха проходить стадії яйця, гусениці, лялечки та імаго, розвиваючись безпосередньо у тканинах дерева.

Метелики активні в денний час, вони дуже чутливі до температури та вологості, тому їхній масовий літ часто збігається з теплими сонячними днями на початку літа.

Головною культурою, що потерпає від цього шкідника, є яблуня, але також пошкоджуються груша, айва, горобина та деякі інші представники родини розових.

Гусениці живляться внутрішніми шарами кори, камбієм та верхнім шаром деревини, прокладаючи довгі хаотичні ходи, які серйозно травмують провідну систему дерева.

Результатом діяльності шкідника є виснаження рослини, зниження її морозостійкості та імунітету, що робить дерево вразливим до інших хвороб, наприклад, чорного раку.

Сильне ураження може призвести до повного кільцювання стовбура або гілок, що спричиняє поступове відмирання частин крони або навіть загибель усього дерева.

Плодові насадження в занедбаних або старих садах зазнають найбільшої шкоди, оскільки гусениці легше знаходять місця для проникнення через тріщини у корі.

Виліт імаго зазвичай розпочинається в кінці травня — на початку червня і може тривати до кінця липня, залежно від погодних умов у конкретному регіоні.

Після спарювання самки відкладають яйця по одному в тріщини кори або поблизу місць механічних ушкоджень, де молодим гусеницям легше почати процес вгризання.

Протягом літнього періоду гусениці активно живляться, збільшуючись у розмірах і продовжуючи поглиблювати свої ходи під корою, готуючись до зимівлі.

Зимують гусениці різного віку безпосередньо у пророблених ними ходах під корою, де вони захищені від суворих зимових температур та зовнішніх факторів.

Навесні гусениці продовжують живлення, після чого заляльковуються, і через деякий час дорослі метелики виходять на поверхню для нового циклу розмноження.

Найпершою ознакою зараження є поява на стовбурах дерев невеликих куп «бурового борошна» — суміші екскрементів гусениці та тирси, що виштовхується назовні.

Ділянки кори, де ведуть діяльність гусениці, часто стають здутими, деформованими, на них з’являються тріщини або ділянки відмерлої тканини з витоками соку.

Пусті шкурки лялечок, що стирчать із кори після вильоту метеликів, є незаперечним доказом присутності скляниці в саду протягом попереднього вегетаційного періоду.

Зовнішня частина дерева може виглядати пригніченою, листя стає дрібнішим, а молоді пагони можуть передчасно в’янути та засихати через переривання потоку поживних речовин.

При детальному огляді стовбура навесні можна виявити отвори, з яких виходять метелики, що є вхідними воротами для вторинних інфекцій та грибкових патогенів.

Основна міра профілактики — підтримання здорового стану дерев, своєчасне загоєння ран, обрізка пошкоджених гілок та забілювання стовбурів для захисту від сонячних опіків.

Регулярна очистка стовбурів від старої відмерлої кори навесні дозволяє знищити частину гусениць та позбавити шкідника місць для відкладання яєць у майбутньому.

Для контролю чисельності імаго в період льоту ефективним є використання феромонних пасток, які відловлюють самців і заважають успішному заплідненню самок.

Хімічні обробки інсектицидами проводяться на початку літа, коли спостерігається масовий літ метеликів, що дозволяє попередити відкладання яєць та впровадження гусениць у кору.

Важливо також забезпечити в саду умови для природних ворогів, зокрема птахів та комах-паразитів, які можуть суттєво обмежувати розмноження скляниці.