Страус африканський

Африканський страус (Struthio camelus) — це нелітаючий птах ряду страусоподібних (Struthioniformes), родини страусових (Struthionidae). Він є найбільшим птахом у світі, зріст якого може досягати 2,7 метра, а вага — 150 кілограмів.

Визначити страуса можна за дуже довгими і потужними ногами, які пристосовані для бігу, а також за відносно маленькою головою на довгій гнучкій шиї.

Самці зазвичай мають чорне забарвлення з білим пір'ям на крилах, тоді як самки та молоді особини вирізняються сіро-коричневим оперенням, що допомагає їм маскуватися.

У сільськогосподарських районах поява страусів, які втекли з ферм або живуть у напівдиких умовах, сприймається як серйозна загроза для рослинництва.

Через свій зріст і вагу вони здатні швидко долати значні відстані, що робить їх важкокерованим об'єктом для агрономічного контролю на великих площах.

Страуси завдають шкоди зерновим культурам, поїдаючи молоді пагони та витоптуючи сходи пшениці, кукурудзи та соняшнику, що веде до часткової втрати посівів.

На плантаціях овочевих культур вони пошкоджують плоди, зокрема дині, кавуни та гарбузи, виїдаючи їхню соковиту частину, що робить врожай нетоварним.

Велика вага птахів призводить до сильного ущільнення ґрунту на ділянках, де вони пересуваються, що негативно впливає на розвиток кореневої системи рослин.

Окрім прямого споживання рослинної їжі, вони пошкоджують іригаційні системи, наступаючи на труби або пошкоджуючи шланги своїми міцними кігтями.

Шкідливість страусів полягає також у їхньому всеїдному характері: вони здатні знищити цілу ділянку за короткий термін, що створює ризик великих економічних втрат для фермерів.

Головною ознакою присутності є наявність великих трипалих слідів, які чітко відбиваються на вологій землі або в міжряддях оброблюваних культур.

Рослини, що стали об'єктом живлення страусів, виглядають обірваними та розчавленими, з характерними слідами грубого висмикування стебел із землі.

На полях часто можна знайти послід, який містить велику кількість волокон рослин та фрагменти неперетравленого насіння, що підтверджує присутність великого птаха.

Розтрощені плоди бахчевих культур із слідами потужних дзьобів є надійним показником того, що на полі господарюють страуси.

У випадках активного відвідування території птахами помітно знижується густота посівів, а загальний вигляд поля стає неохайним через численні стежки, прокладені ними.

Ефективним методом захисту є встановлення капітальних огорож із використанням металевої сітки висотою не менше 2,5 метрів, що унеможливлює проникнення страусів на ділянку.

Застосування акустичних систем відлякування, що видають звуки хижаків, є ефективним лише при зміні частоти сигналів, щоб запобігти звиканню птахів.

Використання пастуших собак допомагає витіснити страусів із полів та запобігти повторним візитам, забезпечуючи надійну охорону посівів у денний час.

Створення буферних зон навколо найбільш цінних посівів з використанням яскравих світловідбиваючих елементів може відлякати птахів на початкових етапах появи.

У разі неможливості самостійного врегулювання конфлікту з дикими птахами, необхідно звертатися до спеціалізованих служб контролю чисельності тварин для гуманного переміщення особин.