Трубкокрут грушевий

Трубкокрут грушевий (лат. Stenocorynus lateralis) є представником родини Трубкокрутів (Rhynchitidae). Це невеликий жук із характерним металевим блиском тіла, що має синій або зелений відтінок.

Довжина тіла імаго становить приблизно 4–6 мм. Головною ознакою є витягнута головотрубка, яка дозволяє жуку ефективно пошкоджувати тканини листка під час створення «трубочок» для відкладання яєць.

Личинки цього шкідника мають вигнуту форму, вони білого кольору з добре вираженою темною головою. Весь свій розвиток вони проводять всередині згорнутого листка, який слугує їм і прихистком, і джерелом харчування.

Зимують дорослі особини в ґрунті або під шаром рослинних решток у саду. З початком першого весняного тепла жуки виходять на поверхню та починають активно харчуватися молодими частинами дерев.

Цей вид досить поширений у садах з грушевими насадженнями, де часто залишається непоміченим через свою здатність до маскування та прикидання мертвим при найменшій небезпеці.

Основним господарем цього шкідника є груша. В окремих випадках трубкокрут може пошкоджувати інші плодові культури, зокрема яблуню та айву, що негативно позначається на загальному стані саду.

Шкоду завдають як дорослі жуки, так і личинки. Жуки вигризають отвори в бруньках та молодих листках, що призводить до порушення розвитку пагонів на ранніх етапах вегетації.

Личинки, розвиваючись всередині скрученого листка, виїдають його м'якуш. Це викликає відмирання значної частини листової пластинки, яка втрачає здатність до фотосинтезу та передчасно засихає.

Масове ураження призводить до суттєвого зниження врожайності та послаблення дерев. Якщо не вживати заходів, молоді дерева можуть значно відстати в рості та формуванні крони.

Для промислових та приватних садів цей шкідник є небезпечним ще й тим, що пошкоджені листки створюють умови для розвитку хвороб, які швидко поширюються на ослаблені гілки.

Головним симптомом ураження є скручене листя у вигляді сигароподібних «трубочок» на верхівках пагонів. Ці листки з часом чорніють, засихають та висять на дереві або опадають.

При огляді крони можна помітити характерні дрібні погризи на молодому листі, які мають вигляд наскрізних дірочок або неглибоких виїмок, зроблених дорослими жуками під час харчування.

Влітку наявність шкідника можна визначити за великою кількістю засохлого листя, яке надійно згорнуте в «кокони». Всередині таких скруток часто можна знайти личинок, що харчуються.

Пошкоджені бруньки навесні не розпускаються або дають слабкі, деформовані листки. Це часто помилково приймають за прояви грибкових інфекцій або наслідки морозів.

У ранкові години, якщо похитати гілки дерева, жуки падають на ґрунт. Цей прийом дозволяє швидко оцінити рівень заселеності саду цим видом шкідника.

Агротехнічний контроль полягає у зборі та знищенні скрученого листя до моменту виходу з нього личинок. Також важливо восени проводити перекопування пристовбурних кіл для знищення зимуючих стадій.

Механічне струшування жуків на підстилку ефективне у фазі їх масового виходу навесні. Робити це краще в прохолодні години, коли комахи малорухливі.

Використання інсектицидів доцільне у разі перевищення порогу шкідливості. Обробки найкраще проводити до початку цвітіння, щоб захистити бруньки та молоде листя.

При виборі препаратів слід надавати перевагу контактним та кишковим засобам, що мають тривалу захисну дію та дозволені для використання в плодових садах.

• Регулярна очистка саду від опалого листя та бур'янів.
• Залучення природних ворогів (корисних комах-ентомофагів).
• Використання хімічних засобів захисту з дотриманням термінів очікування перед збором врожаю.