Рисовий трипс

Рисовий трипс (Stenchaetothrips biformis) належить до ряду бахромчатокрилих (Thysanoptera), родини Thripidae. Це дрібна комаха довжиною до 1,5 мм, що має витягнуте тіло темного забарвлення.

Личинки мають світле, жовтувате або червонувате забарвлення і зазвичай приховані у пазухах листків рису, що робить їх важкодоступними для візуального огляду.

Життєвий цикл включає фази яйця, двох личиночних стадій, передлялечки, лялечки та імаго. Комаха дуже рухлива і здатна швидко заселяти великі площі посівів.

Самки відкладають яйця безпосередньо в тканини молодих листків рослини. Ембріональний розвиток залежить від температури навколишнього середовища.

Цей вид характеризується високим репродуктивним потенціалом, що дозволяє чисельності популяції зростати експоненціально за сприятливих умов.

Шкідник спеціалізується на пошкодженні рису (Oryza sativa), завдаючи значної шкоди в країнах з інтенсивним вирощуванням цієї культури.

Основним періодом ураження є початкові фази вегетації, коли рослини мають найбільш ніжні тканини, які легко піддаються проколюванню ротовим апаратом комахи.

Комахи висмоктують клітинний сік, що порушує метаболізм рослини та знижує інтенсивність фотосинтезу. Це призводить до передчасного старіння листя.

Сильне ураження може викликати викривлення та засихання листя, що в результаті призводить до зниження продуктивності пагонів та зменшення маси зерна.

Крім того, трипси є переносниками збудників вірусних хвороб, зокрема вірусу скручування листя рису, що значно ускладнює догляд за культурою.

Активізація шкідника починається з підвищенням температури повітря навесні, коли рисові посіви знаходяться на початкових етапах розвитку.

Найбільша активність спостерігається у літні місяці, коли погодні умови сприяють швидкому розвитку кожного наступного покоління комах.

Суха та спекотна погода часто провокує спалахи масового розмноження трипсів, особливо якщо на полях спостерігається дефіцит вологи.

Комахи можуть мігрувати на великі відстані за допомогою повітряних потоків, заселяючи нові посіви, що розташовані на значній відстані від вогнища розмноження.

Восени, після збору врожаю, шкідник переходить у стан діапаузи, залишаючись у верхніх шарах ґрунту або на залишках бур'янів.

Типовою ознакою пошкодження є скручування країв листків, всередині яких ховаються колонії личинок та дорослих особин шкідника.

На поверхні листкової пластини з'являються характерні світлі плями або смуги, які з часом можуть набувати коричневого кольору через відмирання тканин.

Загальний вигляд поля при масовому ураженні нагадує ураження посухою — листя стає тьмяним, втрачає тургор і висихає від кінчиків до основи.

• Поява сріблястих плям на молодих листках.
• Скручування листових пластинок у трубочку.
• Зменшення інтенсивності зеленого забарвлення посівів.
• Відставання рослин у рості та розвитку.
• Наявність дрібних чорних крапок (екскрементів) на нижній стороні листка.

При детальному огляді пошкоджених ділянок за допомогою лупи можна виявити самих комах, що виглядають як дрібні рухливі цятки.

Найефективнішим агротехнічним заходом є контроль рівня води на чеках. Затоплення посівів допомагає вимивати шкідників та обмежувати їхню активність.

Важливо знищувати бур'яни, що належать до родини злакових, навколо полів, оскільки вони служать резерваторами для трипса у міжсезоння.

Рекомендується дотримання оптимальних строків посіву, щоб максимально уникнути збігу найбільш чутливих фаз розвитку рису з піками розмноження шкідника.

Хімічний захист передбачає обприскування інсектицидами при досягненні порогу шкодочинності, перевагу слід віддавати системним препаратам.

Застосування інтегрованих систем захисту (ІСЗ) дозволяє зберегти корисну ентомофауну, що природним шляхом стримує чисельність популяції трипса.