Золотогуз

Золотогуз (лат. Sphrageidus similis) — це нічний метелик, що належить до родини Erebidae. Цей вид є відомим шкідником плодових та декоративних культур.

Доросла особина має білі крила з розмахом до 45 мм. Характерною особливістю самок є густий пучок яскраво-жовтих волосків на кінці черевця.

Гусениці золотогуза вкриті густими довгими волосками, які при контакті зі шкірою людини можуть викликати сильне подразнення та алергічні реакції.

Тіло гусениці темне, з характерними червонуватими лініями вздовж спини та білими плямами, що дозволяє легко ідентифікувати цей вид у саду.

Лялечки розвиваються в темно-коричневих коконах, які метелики прикріплюють до гілок дерев або скрученого листя.

Цей шкідник є поліфагом, що пошкоджує широкий спектр листяних дерев та кущів, але найбільшу шкоду завдає представникам родини Розові.

Серед плодових культур найбільше потерпають яблуні, груші, сливи, вишні та персики, які можуть втратити значну частину листяної маси.

Гусениці живляться листям, спочатку скелетуючи його, а згодом з’їдаючи всю пластинку листка, залишаючи лише грубі жилки.

Масове розмноження золотогуза призводить до сильного ослаблення дерев, що знижує врожайність та загальну стійкість рослини до несприятливих умов.

Втрата листової поверхні внаслідок пошкоджень негативно впливає на процес фотосинтезу та закладку квіткових бруньок на наступний сезон.

Золотогуз розвивається в одній генерації протягом року. Зимують гусениці молодших віків у спеціальних зимових гніздах із сухого листя.

Навесні, коли починається сокорух та розпускаються бруньки, гусениці виходять із гнізд і починають інтенсивно живитися молодим листям.

Період активного харчування гусениць триває протягом травня та червня, після чого вони переходять до фази окукливания.

Виліт метеликів припадає на другу половину літа — липень та серпень, коли відбувається спарювання та відкладання яєць на листя дерев.

Восени відроджуються гусениці нового покоління, які деякий час живляться, а потім згортають листя в гнізда для перезимівлі.

Найбільш помітною ознакою присутності золотогуза є наявність на деревах зимових гнізд — скручених листків, міцно прикріплених павутиною до гілок.

Навесні ознакою зараження є масове пошкодження бруньок та молодих листків, що призводить до оголення пагонів.

Протягом літа на нижній стороні листя можна знайти кладку яєць, зверху вкриту шаром жовтих волосків, що їх самка бере зі свого черевця.

Виявлення самих гусениць, що тримаються групами на гілках або листках, є прямим підтвердженням зараження саду.

Наявність екскрементів на листі та під кроною дерева також свідчить про високу активність шкідника на певній ділянці.

Ефективним методом є механічне збирання та спалювання зимових гнізд у зимовий період, поки гусениці перебувають у стані спокою.

Під час активного вегетаційного сезону при виявленні порогової кількості шкідників проводять обробку дерев інсектицидами згідно з інструкцією.

Використання біологічних препаратів на основі ентомопатогенних бактерій є безпечною альтернативою хімічним засобам захисту рослин.

Підтримка популяцій корисних комах та птахів у саду допомагає природним чином зменшувати чисельність шкідника протягом сезону.

• Обрізка та знищення заражених пагонів.
• Встановлення ловильних поясів на стовбури дерев.
• Застосування феромонних пасток для контролю чисельності метеликів.