Магелланів пінгвін

Магелланів пінгвін (Spheniscus magellanicus) належить до ряду Пінгвіноподібні (Sphenisciformes) та родини Пінгвінові (Spheniscidae). Це морський нелітаючий птах заввишки до 70 см.

Зовні вид відрізняється чорно-білим забарвленням та характерними двома чорними смугами в ділянці грудей. Хоча це морський птах, у період розмноження він стає фактором ризику для агроценозів.

Біологія виду передбачає колоніальне гніздування, під час якого птахи масово використовують прибережні зони для риття нір.

Цикл розмноження триває з вересня по лютий, під час якого птахи виявляють високу активність у межах своєї території.

Як шкідник, цей вид не харчується культурними рослинами, але завдає значної шкоди структурі ґрунту та цілісності посівів.

Найбільшої шкоди зазнають кормові трави, злакові та овочеві культури, розташовані в прибережній смузі, де птахи влаштовують свої колонії.

Основним методом пошкодження є витоптування вегетативної маси, що призводить до повного знищення посівів на шляху пересування птахів.

Коренева система рослин руйнується при ритті нір, які можуть сягати 50 см у глибину, що фактично знищує родючий шар ґрунту.

Надмірна кількість екскрементів призводить до виникнення хімічних опіків на коренях рослин та засолення ґрунту через надлишок азотних сполук.

Урожайність на уражених ділянках знижується критично, оскільки територія колонії перестає бути придатною для землеробства.

Період появи шкідника на полях припадає на весняно-літній сезон, що збігається з фазою інтенсивного росту багатьох сільськогосподарських культур.

З вересня розпочинається масове прибуття птахів, що супроводжується активними земляними роботами для облаштування гнізд.

Пік негативного впливу припадає на листопад і грудень, коли птахи активно переміщуються між океаном та гніздами, витоптуючи будь-яку рослинність.

До лютого, після вильоту пташенят, поле перетворюється на мережу нір, що унеможливлює подальше використання ділянки без капітальної рекультивації.

Поза межами сезону розмноження колонії покидають поля, проте сліди їхньої діяльності залишаються видимими протягом тривалого часу.

Ознакою присутності шкідників є поява системних поглиблень у ґрунті, розташованих групами — це входи до нір Магелланових пінгвінів.

Спостерігається масове в'янення посівів вздовж стежок, якими птахи пересуваються від берегової лінії до своїх гнізд.

Специфічний запах аміаку в повітрі вказує на накопичення великої кількості пташиного посліду (гуано) на території угідь.

Візуально легко помітити сліди лап на зволоженому ґрунті та механічне приминання стебел культурних рослин.

• Поява глибоких нір у ґрунті.
• Витоптані стежки через посіви.
• Наявність пташиного посліду (гуано).
• Відсутність або пригнічення рослинності в осередках гніздування.

Оскільки Магелланів пінгвін часто є видом, що охороняється законом, застосування радикальних методів боротьби заборонено в багатьох юрисдикціях.

Найбільш доцільним є встановлення надійних сітчастих огорож по периметру поля, щоб фізично обмежити доступ птахів до посівів.

Використання звукових відлякувачів, які імітують сигнали небезпеки, може бути ефективним лише на початкових етапах заселення колонії.

Агротехнічний контроль полягає у зміні місць посіву, щоб виключити розташування вразливих культур поблизу місць потенційного гніздування.

Переселення популяцій та співпраця з екологічними службами є єдиним довгостроковим шляхом вирішення конфлікту між аграріями та природою.