Довгоносик бульбочковий довгий

Довгоносик бульбочковий довгий (Sitona longulus) належить до ряду твердокрилих (Coleoptera) та родини довгоносиків (Curculionidae). Це спеціалізований шкідник, який завдає значної шкоди посівам зернобобових культур. Його поширення часто корелює з інтенсивним вирощуванням гороху та багаторічних бобових трав у певній місцевості.

Основною кормовою базою для цього виду є представники родини бобових: горох, люцерна, еспарцет, чина та вика. Дорослі жуки пошкоджують вегетативну масу, тоді як личинки зосереджуються на кореневій системі. Найбільшої шкоди завдають личинки, які виїдають бульбочки на корінні, що критично впливає на розвиток рослин у весняний період.

Цикл розвитку комахи включає стадії яйця, личинки, лялечки та імаго. Зимують переважно дорослі особини у верхньому шарі ґрунту або під рослинними рештками. Навесні жуки виходять на поверхню, активно харчуються молодими сходами, після чого спаровуються і відкладають яйця в ґрунт біля основи стебел кормових рослин.

Характерною ознакою пошкодження є фігурне об'їдання листків («виїдання країв»), яке призводить до значного зниження фотосинтетичної активності. Личинки, що розвиваються в ґрунті, знищують азотфіксуючі бульбочки, через що рослини стають жовтуватими, відстають у рості, а при сильному ураженні можуть повністю загинути ще на етапі сходів.

Для контролю чисельності застосовують інтегровану систему захисту, яка базується на:

• Просторовій ізоляції нових посівів бобових від полів минулого року.
• Глибокій зяблевій оранці, яка знищує значну частину зимуючих лялечок та імаго.
• Використанні інсектицидного протруєння насіння для знищення молодих личинок.
• Обприскуванні посівів у період масового виходу жуків при перевищенні порогу шкодочинності.