Селенотипус

Рід Selenotypus належить до родини Theraphosidae (павуки-птахоїди). В агрономічному середовищі їх не відносять до шкідників, оскільки вони є хижаками.

Ці членистоногі мають великі розміри, масивне тіло, густо вкрите волосками, та потужні хеліцери, призначені для утримання та вбивства здобичі.

Представники цього роду ведуть переважно нічний спосіб життя, будуючи глибокі нори, стінки яких зміцнюють павутиною, що робить їх непомітними.

Систематичне положення: ряд Araneae, родина Theraphosidae. Вони не належать до комах, тому методи боротьби з ними суттєво відрізняються від типових інсектицидних заходів.

Візуально їх можна ідентифікувати за наявністю характерних отворів у ґрунті, оточених павутинними виплетеннями, що служать сенсорними сигналами для павука.

Пряма шкода культурним рослинам від Selenotypus відсутня, оскільки вони не вживають у їжу частини рослин або їхні соки.

Шкодочинність може бути лише непрямою, виражаючись у порушенні структури ґрунту під час риття нір, що іноді призводить до пошкодження кореневої системи молодих сіянців.

Оскільки павуки є хижаками, їх присутність на полях може навіть позитивно впливати на баланс екосистеми, зменшуючи популяцію дрібних шкідливих комах.

Вони не пошкоджують листя, стебла або плоди, тому не класифікуються як економічно небезпечні шкідники для сільськогосподарських культур.

Агрономічний моніторинг щодо цього виду зазвичай не проводиться, оскільки ризики для врожаю є мізерними та не вимагають втручання.

Активність павуків залежить від температури ґрунту та навколишнього середовища, найвищий рівень активності спостерігається у теплий період року.

Взимку або під час несприятливих умов вони залишаються у своїх глибоких норах, де підтримується стабільний мікроклімат, і не виходять на поверхню.

Весняний період є часом поновлення активності, коли відбувається вихід на полювання та період розмноження, що збігається з початком посівних робіт.

Враховуючи нічний спосіб життя, основна активність припадає на години, коли більшість сільськогосподарської техніки не працює у полі.

Життєвий цикл пристосований до сезонних змін, тому вони не становлять загрози протягом усього року, особливо в період холодів.

Специфічні заходи захисту рослин від Selenotypus не розроблені, оскільки вони не є цільовим об'єктом для агрохімічної обробки.

Якщо виникає потреба обмежити їх присутність на ділянці, найефективнішим методом є класична механічна обробка ґрунту, зокрема оранка.

Використання пестицидів не є доцільним, оскільки це призводить до порушення балансу ентомофагів, що є значно небезпечнішим для посівів.

Підтримання агротехнічних норм, таких як глибока культивація, природним чином знижує чисельність павукоподібних, що мешкають у верхніх шарах ґрунту.

• Механічне руйнування нір (оранка).
• Дотримання сівозміни.
• Моніторинг стану ґрунту без використання токсичних речовин.