Рисовий клоп Скотта

Рисовий клоп Скотта (Scotinophara scotti) є небезпечним шкідником з родини щитників (Pentatomidae). Імаго має довжину тіла від 8 до 10 мм, забарвлення варіюється від темно-коричневого до майже чорного кольору.

Характерною ознакою виду є наявність гострих виростів на передньоспинці, які виступають у боки. Голова клопа досить широка, з добре розвиненим колючо-сисним апаратом, пристосованим до живлення соками рослин.

Яйця відкладаються у вигляді правильних геометричних кладок на нижній частині листків, що знаходяться близько до поверхні води. Личинки проходять п'ять стадій розвитку, поступово збільшуючись у розмірах.

Розвиток шкідника тісно пов'язаний з водним середовищем рисових чеків. Зимують дорослі особини в стані діапаузи у сухих місцях, де вони можуть перечекати несприятливі умови температури та вологості.

Активізація клопів відбувається навесні, коли температура ґрунту та води стає сприятливою для відкладання яєць. В умовах монокультури рису цей шкідник може давати кілька поколінь за сезон.

Шкодочинність клопа полягає у висмоктуванні клітинного соку зі стебел та листкових піхов рису. Через специфічні отрути, що містяться в слині комахи, клітини рослини відмирають.

Пошкоджені стебла починають жовтіти, з часом набуваючи бурого забарвлення. Це призводить до значного зниження інтенсивності фотосинтезу та загального пригнічення розвитку культури.

Найбільш критичним періодом є фаза виходу рослин у трубку. Пошкодження у цей час призводять до порушення формування метелки та формування великої кількості щуплих або порожніх зерен.

При високій чисельності шкідника спостерігається масове вилягання посівів, що значно ускладнює процес збирання врожаю та погіршує якість товарного зерна.

Втрати врожаю від діяльності Scotinophara scotti можуть сягати 30% і більше, якщо вчасно не вжити заходів із пригнічення популяції шкідника на початкових етапах заселення.

Первинною ознакою заселення є виявлення поодиноких клопів біля основи стебла у прикореневій зоні. Рослини на початкових етапах виглядають злегка зів’ялими навіть за достатньої кількості води.

На стеблах чітко помітні невеликі темні крапки — сліди від проколів хоботком. У місцях масового скупчення комах тканини стебла стають м'якими та можуть загнивати.

Ознакою зараження є наявність «осередків» у полі, де рис відстає у рості, має жовтуватий відтінок і виглядає пригніченим порівняно з сусідніми ділянками.

В період дозрівання на метелках можна побачити білі, недорозвинені колоски. Це результат того, що клоп перервав потік поживних речовин під час критичних фаз росту зернівки.

У ранковий час на поверхні води в чеках можна помітити дрібні бульбашки та специфічні сліди життєдіяльності шкідника, що супроводжуються характерним неприємним запахом.

Система захисту базується на поєднанні агротехнічних заходів та хімічного методу. Важливим є знищення бур'янів, на яких клоп може харчуватися до появи сходів рису.

Регулювання водного режиму є одним із найдієвіших способів. Короткочасне осушення чеків змушує шкідників залишати прикореневу зону, що робить їх вразливими до обробок.

Використання інсектицидів системної дії дозволяє захистити рослини на тривалий термін. Обприскування проводиться в період масового виходу личинок старших віків.

Впровадження інтегрованої системи захисту дозволяє зменшити пестицидне навантаження на довкілля та зберегти корисну фауну, що живиться шкідником.

• Регулярний моніторинг чисельності за допомогою феромонних пасток.
• Застосування добрив для підвищення регенеративної здатності рослин.
• Дотримання просторової ізоляції між полями різних років посіву.