Лишайниця

Лишайниця, або совка-лишайниця (лат. Scoliopteryx libatrix), є представником родини Erebidae. Цей метелик має унікальний захисний окрас, що імітує сухий листок з погризеними краями.

Розмах крил дорослої особини становить близько 45 мм. Передні крила мають сіро-бурий відтінок з характерними помаранчевими або білими плямами, що робить комах майже непомітними на корі дерев.

Гусениця лишайниці зазвичай має яскраво-зелене забарвлення з тонкими світлими лініями вздовж тіла. Вона досить рухлива і при небезпеці часто падає на землю, звиваючись у кільце.

Лялечка комахи темно-коричнева, матова, розташована у досить міцному коконі, який утворюється всередині згорнутого листка або в щілинах кори дерева.

Біологічною особливістю цього виду є те, що зимують не яйця чи лялечки, а дорослі метелики, що дозволяє їм раніше починати цикл розмноження навесні.

Основними кормовими рослинами для гусениць лишайниці є дерева родини вербових: верба, тополя та осика. Проте метелики можуть відкладати яйця і на плодові культури.

Серед садових насаджень найбільше пошкоджуються яблуні, груші, сливи та іноді абрикоси, особливо якщо вони ростуть поблизу лісосмуг або водойм, де багато верби.

Гусениці живляться листям, обгризаючи краї листової пластинки. При масовій появі вони можуть оголювати гілки, залишаючи лише грубі жилки, що значно погіршує фотосинтез.

Пошкоджені дерева стають більш вразливими до грибкових інфекцій та інших захворювань, оскільки механічні пошкодження листя відкривають шлях патогенам.

Для розсадників лишайниця становить особливу загрозу, оскільки пошкодження верхівкових бруньок та молодого листя гальмує ріст саджанців у перші роки після посадки.

Дорослі метелики виходять із зимових схованок, таких як дупла, підвали чи щілини в будівлях, з настанням перших теплих днів ранньої весни.

Відкладання яєць відбувається на нижню сторону листя кормових дерев. Протягом сезону розвивається одна або дві генерації залежно від температурного режиму регіону.

Найбільша активність гусениць спостерігається в літній період, коли відбувається найбільш інтенсивний ріст листя і потреба в харчуванні є найвищою.

Літ метеликів нового покоління часто припадає на кінець літа, після чого вони готуються до впадіння в діапаузу і пошуку місць для зимівлі.

Оптимальні умови для розвитку шкідника — помірно тепле і вологе літо, яке сприяє виживанню яєць та активному росту молодих личинок.

Найпершою ознакою наявності лишайниці в саду є наявність нерівномірно обгризеного листя, краї якого виглядають як відкушені або рвані.

При огляді крони можна знайти згорнуте листя, скріплене павутиною, всередині якого ховаються гусениці або вже сформовані лялечки.

Наявність екскрементів на листі, що знаходиться під пошкодженими ділянками крони, вказує на те, що гусениці активно харчуються у верхніх ярусах дерева.

Масове скупчення метеликів у підвалах або господарських будівлях восени є сигналом того, що в наступному сезоні очікується висока чисельність шкідника.

Візуальне виявлення самих гусениць під час нічних обходів саду з ліхтариком є найбільш точним способом підтвердити ступінь заселеності саду цим шкідником.

Заходи захисту повинні бути спрямовані на обмеження чисельності шкідника та збереження здоров’я дерев без надмірного використання пестицидів.

• Механічне знищення зимових схованок метеликів у господарських будівлях.
• Збір та знищення листя, що було згорнуте шкідником, під час літнього періоду.
• Залучення до саду птахів, які активно поїдають гусениць совок протягом усього сезону.
• Застосування інсектицидів групи піретроїдів або біопрепаратів при перевищенні порогу шкодочинності.

Регулярне очищення стовбурів дерев від відмерлої кори та побілка вапном значно зменшує кількість місць, де шкідники можуть сховатися.

Використання феромонних або світлових пасток допомагає своєчасно виявити початок льоту метеликів та вчасно скоригувати графік захисних обробок саду.