Скрипун точковий

Скрипун точковий (Saperda punctata) — це комаха з родини жуків-вусачів (Cerambycidae), ряду Твердокрилі. Доросла особина має довжину тіла від 12 до 18 мм і характерний подовжений вигляд.

Тіло жука вкрите дрібними крапками та має колір від жовтувато-сірого до коричневого. На надкрилах чітко виділяються чорні цятки, завдяки яким вид отримав свою назву.

Антени у комах довгі та гнучкі, часто перевищують довжину тулуба, що є типовою ознакою для представників цієї родини вусачів.

Личинки скрипуна вирізняються відсутністю ніг та яскраво вираженою білою або жовтуватою забарвленістю. Вони мають потужний ротовий апарат коричневого кольору.

Лялечка розвивається у спеціально прогризених камерах під корою або всередині стовбура дерева. Вона білого кольору та має шипики на сегментах для фіксації в ходах.

Цей шкідник спеціалізується на пошкодженні листяних дерев. Найчастіше від його діяльності страждають в'язи, дуби, тополі, а також деякі види верб.

Личинки є найбільш небезпечними, оскільки вони прогризають глибокі ходи у деревині, порушуючи циркуляцію поживних речовин та соків у тканинах рослини.

Дорослі жуки можуть підгризати молоді гілочки та кору, що створює відкриті рани, через які в дерево можуть потрапляти інфекції та грибкові спори.

Внаслідок масового пошкодження дерево стає виснаженим, втрачає листя, а при тривалій інвазії починається процес всихання цілих гілок або всього дерева.

Вразливі молоді насадження можуть загинути протягом кількох сезонів, якщо не вжити вчасних заходів із захисту та оздоровлення рослин.

Період активного літа жуків припадає на кінець весни та літні місяці. Комахи проявляють найбільшу активність у травні, червні та липні.

Самка відкладає яйця у тріщини кори на стовбурах дерев. Для цього вона обирає найбільш підходящі ділянки з достатнім доступом до камбію для майбутньої личинки.

Після появи личинки відразу починають свій шлях усередину деревини, харчуючись лубом та камбієм, що триває протягом усього теплого сезону.

Зимують личинки в глибоких шарах деревини, перебуваючи у стані спокою. Навесні вони продовжують розвиток або готуються до процесу заляльковування.

Вихід дорослих жуків з дерева супроводжується прогризанням круглих вихідних отворів, які є чітким маркером завершення циклу розвитку чергового покоління.

Основним сигналом про наявність шкідника є круглі отвори в корі дерева. Ці отвори є вихідними каналами, через які дорослі жуки покидають стовбур.

Наявність бурового борошна, тобто дрібних деревних тирси, біля коріння або у розвилках гілок свідчить про активну роботу личинок всередині стовбура.

Зовнішній вигляд дерева змінюється: кора може мати темні плями або тріщини, де личинки робили свої перші кроки після виходу з яєць.

В'янення крони, жовтіння листя та ламкість гілок є ознаками того, що внутрішні канали, прогризені личинками, порушили живлення крони.

При ретельному огляді під корою можна виявити зигзагоподібні ходи, які повністю перекривають шляхи руху соків у дереві, що призводить до некрозу тканин.

Основним заходом боротьби є санітарна обрізка та видалення сильно пошкоджених частин дерева, де зосереджені личинки, з подальшим їх спалюванням.

Важливо дотримуватися агротехнічних норм, що спрямовані на посилення імунітету дерева, включаючи полив, підживлення та захист від сонячних опіків.

Інсектицидні обробки крони та стовбурів у період виходу імаго дозволяють значно знизити чисельність популяції та попередити нові відкладання яєць.

Біологічний захист передбачає приваблення птахів, які активно поїдають комах-шкідників, та використання ентомофагів, що знищують личинки у ходах.

• Проводити моніторинг стовбурів у період вегетації.
• Своєчасно обробляти рани на корі садовим варом.
• Уникати накопичення сухої деревини в саду.