Еритровий шовкопряд

Еритровий шовкопряд (лат. Samia ricini) належить до ряду Лускокрилі (Lepidoptera), родини Павиноочки (Saturniidae). Це великий нічний метелик, розмах крил якого досягає 12–15 сантиметрів.

Забарвлення імаго варіюється від червонувато-коричневого до охристого відтінку з характерними прозорими «вічками» на крилах, оточеними білими та чорними облямівками. Дорослі особини майже не живляться, оскільки живуть за рахунок запасів, накопичених на стадії гусениці.

Гусениці проходять п'ять віків, суттєво збільшуючись у розмірах. В останньому віці вони досягають 7–9 сантиметрів у довжину, вкриті білястим восковим нальотом, що надає їм специфічного вигляду.

Цикл розвитку включає яйце, личинку (гусеницю), лялечку (у щільному коконі) та імаго. Весь період розвитку від яйця до метелика за сприятливих умов становить близько 45–60 днів.

У природному середовищі існування вид має кілька генерацій на рік, при цьому лялечки в коконах здатні переносити несприятливі умови у стані діапаузи.

Основною кормовою рослиною для гусениць є рицина (Ricinus communis), звідки й походить наукова назва виду. Проте комахи можуть живитися листям деяких інших рослин, зокрема айланту та бирючини.

Шкідник найбільш небезпечний у регіонах промислового вирощування рицини, оскільки гусениці мають виражений апетит і здатні швидко об’їдати листкову масу.

Масове розмноження еритрового шовкопряда призводить до значної дефоліації, що критично знижує продуктивність плантацій та негативно позначається на врожайності насіння рицини.

Пошкодження проявляються у вигляді скелетування або повного знищення листкових пластинок, що порушує процеси фотосинтезу у рослин і уповільнює їх розвиток.

Попри те, що вид культивується як джерело шовку, у дикій природі або при неконтрольованому поширенні він розглядається як потенційний фітофаг, здатний завдати відчутної шкоди технічним культурам.

Основним методом контролю є агротехнічний моніторинг плантацій у період активного літа метеликів та відкладання яєць на нижній стороні листя.

При виявленні осередків ураження на ранніх стадіях ефективним є ручне збирання гусениць, що цілком можливо на невеликих або експериментальних ділянках.

Використання біологічних інсектицидів на основі бактерій, таких як Bacillus thuringiensis, є найбільш щадним і результативним методом боротьби з личинками молодших віків.

У разі високої чисельності шкідника застосовуються хімічні препарати контактно-кишкової дії, проте їх використання має суворо регламентуватися термінами очікування до збору врожаю.

Профілактика включає знищення бур’янів із родини Молочайні, які можуть слугувати додатковими резерваторами для розмноження шкідника на околицях основних посівів.