Єгипетський крилан

Єгипетський крилан (Rousettus aegyptiacus) є великим ссавцем з родини криланових, що належить до ряду рукокрилих.

Фізично доросла особина має досить значні розміри: розмах крил доходить до 60 сантиметрів, а тіло вкрите коротким, густим хутром темного або коричневого відтінку.

Тварина веде переважно нічний спосіб життя, у денний час ховаючись у затінених місцях, де збирається у великі колонії для відпочинку.

Особливістю виду є розвинений зір та здатність до ехолокації, що дозволяє їм ефективно знаходити джерела їжі навіть у повній темряві саду.

Цей вид має високий рівень соціальної організації, що дозволяє великим групам особин координовано здійснювати нальоти на плантації сільськогосподарських культур.

Раціон єгипетського крилана складається з м'яких, соковитих фруктів, що робить його вкрай небезпечним для комерційних садів та виноградників.

Тварини завдають механічних пошкоджень плодам, з'їдаючи м'якоть та залишаючи лише частину шкірки, що робить урожай непридатним для продажу.

Відмічено, що великі популяції здатні повністю позбавити фермера врожаю на великих площах за лічені ночі, ігноруючи при цьому інші види корму.

Кора та пагони молодих дерев також страждають, оскільки крилани можуть гризти тканини рослин для отримання вологи або поживних речовин.

• Інжир та цитрусові
• Виноградні насадження
• Фінікові дерева
• Персики та абрикоси

Сезон шкідливості припадає на період масового дозрівання плодів, коли рівень цукрів у фруктах досягає максимальних значень для залучення тварин.

В умовах теплих регіонів період харчової активності може тривати від середини літа до глибокої осені, перекриваючи збір урожаю пізніх сортів.

Міграційна поведінка криланів змушує аграріїв бути готовими до раптових навал шкідників, які можуть виникнути навіть після тривалої відсутності колоній.

Погодні умови, зокрема відсутність сильних заморозків, дозволяють виду зберігати високу чисельність популяції протягом усього вегетаційного сезону.

Найбільша небезпека виникає в нічні години, коли температура повітря сприяє активному пересуванню особин на великі відстані від місць спочинку.

Головною ознакою наявності єгипетського крилана в господарстві є масове падіння надкушених, недозрілих або стиглих фруктів під крони дерев.

Сліди зубів на поверхні плодів мають специфічний вигляд великих виїмок з нерівними краями, які неможливо сплутати з пошкодженнями, що завдають комахи.

У місцях скупчення тварин на гілках часто спостерігаються розриви або пошкодження молодих пагонів, що призводить до засихання окремих гілок.

Вторинними ознаками є специфічний запах аміаку або мускусу, який поширюється в саду після нічних візитів великої зграї криланів.

Наявність великої кількості посліду під деревами також свідчить про інтенсивну діяльність колонії в даному секторі саду.

Ефективне стримування криланів базується на фізичному бар'єрі — встановленні спеціальних захисних сіток з дрібною коміркою по периметру саду або над деревами.

Використання ультразвукових відлякувачів з датчиками руху дозволяє створити несприятливі умови для перебування шкідників у зоні зростання цінних культур.

Застосування світлових приладів, що створюють спалахи, відлякує тварин, проте ефективність методу знижується, якщо крилани звикають до джерела світла.

Важливо вчасно прибирати опалі плоди, оскільки їх запах діє як приманка для нових груп шкідників, що кочують по околицях.

Інтегрований підхід, що включає комбінацію механічних перешкод та звукового тиску, показує найкращі результати у боротьбі з цим шкідником.