Східна сарана-ромалеа

Східна сарана-ромалеа (Romalea microptera) належить до ряду Прямокрилі, родини Romaleidae. Це досить великий представник комах, тіло якого сягає 8 см у довжину.

Дорослі особини мають дуже яскраву зовнішність — поєднання жовтого, чорного, червоного та оранжевого кольорів, що в природі вказує на їхню токсичність.

Характерною рисою є вкорочені крила, через що комаха майже не літає, а пересувається стрибками або ходьбою по поверхні ґрунту та рослин.

У ротовому апараті знаходяться потужні мандибули, здатні перегризати навіть тверді стебла та жорстке листя рослин протягом короткого проміжку часу.

Німфи сарани на перших стадіях розвитку зазвичай мають більш виражене чорне забарвлення з яскравими смугами, що дозволяє легко відрізнити їх від інших видів.

Цей шкідник є вираженим поліфагом, що живиться великою кількістю видів дикорослих та культурних рослин у садах і на полях.

Найбільшої шкоди завдає бобовим культурам, цибулевим, квітковим декоративним рослинам, а також молодим саджанцям багатьох садових культур.

Сарана здатна знищувати не лише вегетативну масу, але й квітки та зав'язі, що призводить до повного припинення розвитку врожаю на заражених ділянках.

При масовому розмноженні комахи швидко пересуваються від одного куща до іншого, залишаючи по собі лише пошкоджені скелети листків та стебла.

Окрім механічних пошкоджень, шкідник сприяє розвитку вторинних хвороб через залишки екскрементів на тканинах рослин.

Життєвий цикл включає лише одне покоління на рік, при цьому основна частина часу проходить у стадії яйця, що зимує у ґрунті.

Весною, за настання сприятливих температур, відбувається вихід німф з кубишок, після чого вони починають активно живитися навколишньою рослинністю.

Влітку спостерігається активний розвиток комах, вони проходять через кілька линянь, постійно збільшуючись у розмірах та підвищуючи інтенсивність живлення.

Доросла сарана активно функціонує протягом літа та першої половини осені, поки температурний режим дозволяє підтримувати метаболічні процеси.

Восени відбувається спарювання та відкладання яєць у ґрунт, де вони залишаються до весни наступного року, чекаючи на сприятливі умови для розвитку.

Основним симптомом є наявність великих «виїдених» ділянок на листі рослин, які з'являються дуже швидко протягом декількох діб після появи комах.

Помітні самі комахи, що сидять на стеблах рослин, особливо добре вони ідентифікуються завдяки своєму яскравому та контрастному забарвленню.

Наявність специфічних чорних екскрементів біля основи пошкоджених культур чітко вказує на те, що рослина піддається нападу сарани-ромалеа.

Молоді пагони можуть бути повністю знищені, що зовні нагадує результат діяльності інших гризучих шкідників, але з набагато вищою швидкістю поїдання.

Ознакою є також виявлення самих кладок яєць у розпушеному ґрунті, якщо проводити агротехнічні роботи на ділянці восени або навесні.

Ручне збирання та знищення комах є найбільш екологічно безпечним методом, що працює на невеликих присадибних ділянках, де чисельність сарани обмежена.

Застосування інсектицидів широкого спектра дії ефективне проти німф, які є найбільш вразливими до хімічних препаратів на початку розвитку.

Осінній обробіток ґрунту, зокрема глибока оранка або перекопування, дозволяє знищити значну частину яєчних кубишок, розташованих у верхньому шарі землі.

Використання фізичних бар'єрів, таких як дрібна сітка, дозволяє захистити найбільш цінні декоративні або овочеві культури від прямого контакту з сараною.

Варто стежити за станом прилеглих територій та знищувати бур'яни, що слугують резерваціями для початкового живлення шкідника на початку весни.