Мідний плодожил

Мідний плодожил (Rhynchites cupreus) належить до родини довгоносиків (Curculionidae) і є спеціалізованим шкідником плодових дерев.

Дорослий жук має розміри від 3,5 до 4,5 мм і яскравий мідно-червоний колір з металевим відливом, завдяки чому він помітний на листі та плодах.

Тіло жука вкрите короткими волосками, голова витягнута в характерну для довгоносиків головотрубку, що дозволяє їм прогризати тканини плодів.

Личинка має дугоподібну форму, безнога, білого кольору з коричневою головною капсулою, розвивається приховано всередині кісточки плоду.

Комаха має повний цикл перетворення, що включає фази яйця, личинки, лялечки та імаго, причому зимують переважно дорослі особини.

Основними об'єктами живлення шкідника є кісточкові культури, такі як слива, вишня, черешня, алича та абрикос.

Дорослі особини пошкоджують бруньки, листя та молоду зав'язь, виїдаючи в них невеликі отвори для харчування.

Найбільшої шкоди завдають личинки, які виїдають ядро всередині кісточки, що призводить до призупинення розвитку та гниття плоду.

Через пошкодження зав'язь передчасно жовтіє, засихає та опадає, що спричиняє значні втрати врожаю в садах.

Камедетеча з пошкоджених плодів є характерним симптомом активності цього виду, що знижує якість і товарний вигляд продукції.

Вихід імаго з ґрунту спостерігається навесні при підвищенні середньодобової температури до +10–12 градусів Цельсія.

Найбільша активність жуків припадає на фазу цвітіння та початок формування зав'язі, коли вони активно харчуються та спаровуються.

Самки відкладають яйця в період, коли зав'язь досягає розміру горошини, обираючи для цього найбільш розвинені плоди.

Личинки розвиваються всередині плодів упродовж 30–40 днів, завершуючи свій цикл розвитку до середини літа.

Після завершення живлення личинки виходять із плодів і заглиблюються в ґрунт на глибину 5–15 см для подальшого окукливания.

Наявність дрібних отворів на молодій зав'язі, які оточені краплями прозорої або застиглої камеді, вказує на відкладання яєць плодожилом.

Масове опадіння зелених плодів у червні є головним індикатором того, що всередині них розвиваються личинки шкідника.

При розрізанні опадалих плодів виявляється пошкоджена або повністю виїдена кісточка, що є прямим доказом зараження.

При огляді крони дерева рано вранці можна побачити малорухливих жуків, які завмирають при наближенні людини.

Пошкоджені плоди часто виглядають деформованими, з плямами та виділенням камеді, що робить їх непридатними для переробки.

Збирання та знищення падалиці є критично важливою дією, оскільки це дозволяє видалити личинок з саду до їх переходу в ґрунт.

Розпушування та перекопування ґрунту в пристовбурних колах у літньо-осінній період порушує процес заляльковування та зменшує популяцію.

Застосування інсектицидів у критичні фази розвитку саду забезпечує надійний захист від імаго перед відкладанням яєць.

Використання ловчих поясів на стовбурах дерев може допомогти в контролі чисельності популяції, особливо в молодих садах.

• Обов'язкова утилізація опадалих плодів
• Обприскування до та після цвітіння
• Догляд за пристовбурними колами